У Польщі блокують повернення картин Львівському історичному музею

У Польщі через суд хочуть заборонити повертати в Україну картини, евакуйовані у 2022 році зі Львівського історичного музею.

Про це повідомили у Львівському історичному музеї.

Після початку повномасштабного вторгнення Україна передала до Польщі частину найцінніших музейних експонатів, зокрема зі львівських колекцій, задля захисту від російських бомбардувань. Деякі з них зараз експонують на тимчасовій виставці в музеї Середнього Помор'я у Слупську.

Серед представлених на виставці робіт — два портрети з колекції Любомирських: "Портрет Роксолани" невідомого художника (картина олійними фарбами, XVI століття) та "Портрет юнака" Алойзи Рейхана 1850 року. Їхню вартість оцінили у 150 000 злотих (понад 1,7 мільйона гривень). Спадкоємці князя Любомирського подали звернення до суду, у якому вимагають заборонити музею передавати чи вивозити картини, доки суд не вирішить, кому вони належать.

У Львівському історичному музеї повідомили, що вони отримали від польського музею повідомлення про судовий позов 22 липня. Зазначені твори належать до державної частини музейного фонду України. Наразі виставка у Слупську продовжує роботу за графіком — до 18 жовтня. 

"Ситуація перебуває на контролі українських дипломатів, які у межах своїх повноважень здійснюють необхідний супровід справи та взаємодію з польською стороною. Львівський історичний музей очікує завершення всіх необхідних правових процедур та розраховує, що після завершення експонування всі музейні предмети, включно із зазначеними двома картинами, будуть безпечно повернуті до України", – йдеться у дописі музею.

 
"Портрет Роксолани"
Фото: Львівський історичний музей

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".