Цьогорічний фестиваль у фортеці Тустань присвятять пам’яті Андрія Парубія

31 липня – 2 серпня у фортеці Тустань відбудеться фестиваль української середньовічної культури "Ту Стань. Шлях Героя".

Про це повідомляють організатори заходу.

Цьогорічний фестиваль присвячений пам'яті одного із його співзасновників — Героя України, політичного та громадського діяча Андрія Парубія, якого у фестивальній спільноті знали як "друга Вовка". Протягом 20 років він опікувався цією подією, і цього літа захід вперше пройде без його безпосередньої участі. Організатором фестивалю виступає Благодійний фонд імені Андрія Парубія.

Упродовж трьох днів відвідувачі зможуть зануритися в епоху рицарів та князів. На майданчиках відтворять давні ремесла та тактику середньовічного бою.

"Фестиваль "Ту Стань" має особливе значення для заповідника, тому що це найбільший і найстаріший захід, який відбувається біля скель вже понад 20 років. Це той момент, коли фортеця оживає та наповнюється життям. Відвідувач може побачити не лише нерухому спадщину, але й традиції, побут, життя, реконструкцію військової справи середньовіччя і відчути дух саме українського середньовіччя", – каже директор заповідника "Тустань" Андрій Котлярчук.

Під час фестивалю збиратимуть кошти на потреби підрозділів Збройних сил України, зокрема: Батальйону ББпС "Чорний стриж", 45-ї окремої артилеійської бригади, 8-го окремого полку ССО, 3-го штурмового батальйону 92-ї ОШБр.

 
Фото: lvivoblrada.gov.ua

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.