IN MEMORIAM: Поділитись Відійшов у вічність Павло Садоха – "Козак"

На 56-му році життя відійшов у Вічність заступник голови Проводу Організації Українських Націоналістів (бандерівців) Павло Садоха – "Козак" – багатолітній лідер української громади в Португалії, Голова Спілки українців у Португалії, віцепрезидент Світового Конґресу Українців.

Про це повідомив Провід ОУН (б).

"Для Організації Українських Націоналістів це особливо тяжка втрата. Відійшов наш Друг, побратим, член Проводу, людина чину і переконань, яка залишалася вірною Україні та націоналістичній ідеї", - йдеться у повідомленні.

Павло Садоха народився 2 лютого 1970 року у Львові. Закінчив Львівську СШ № 28, а згодом – економічний факультет Львівського національного університету ім. Івана Франка. Працював на відповідальних посадах у ряді підприємств та установ рідного міста. Водночас активно займався громадською роботою, яку не полишив і розвинув, перебравшись до Португалії.

"Українська справа була змістом його життя. Десятиліттями Павло Садоха невтомно працював задля об'єднання українців за кордоном, захисту національних інтересів України, допомоги українському війську, утвердження української ідентичності та правди про нашу державу у світі. Він був одним із тих, хто творив сильну й організовану українську громаду Португалії та послідовно відстоював Україну на міжнародному рівні", - зазначають в організації.

Павло Садоха був нагороджений державними та громадськими нагородами і відзнаками, зокрема – орденом "За мужність" ІІІ ступеня, нагрудним "Знаком пошани" Міністерства оборони України.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".