Оголошено збір коштів на відновлення могили генерала-хорунжого Армії УНР Михайла Пересади-Суходольського

Громадська ініціатива з пошуку і впорядкування місць поховань учасників національно-визвольних змагань за Україну "Незнаному воякови" оголосила збір коштів на відновлення могили генерала-хорунжого Армії УНР Михайла Пересади-Суходольського.

Могила генерала-хорунжого Армії УНР Михайла Пересади-Суходольського знаходиться у Львові в межах 20-го поля Янівського кладовища.

"Існуючий пам'ятник на могилі, ймовірно, з кінця 1970 - початку 1980-х років. У 1990-их могила втратила бетонний хрест, було викрадено історичну металеву таблицю з інскрипцією", - йдеться у дописі організації.

Базові роботи з впорядкування пам'ятника у серпні виконав благодійний фонд "Про пам'ять" (Pro Memoria). Спільний проект передбачає виготовлення нового хреста зі світлого пісковика за силуетом Хреста Симона Петлюри (найвищої державної нагороди Уряду УНР в екзилі).

"Цю нагороду мали право отримати учасники Української революції 1917-1921 років, а хрест на могилі з цим силуетом стане своєрідною посмертною нагородою для пана генерала. На пам'ятник також повернеться кам'яна таблиця з інскрипцією та гербом УНР, держави за яку боровся Михайло Пересада-Суходольський", - зазначили в організації.

Проет планують реалізувати до 1 листопада - одного з традиційних днів вшанування учасників Визвольних змагань. Також зроблять благоустрій сусідньої могили четаря УГА, інженера Романа де Сас Погорецького, та встановлять інформаційну таблицю.

Попередня орієнтовна вартість каменю, каменярських робіт і монтажу - 30 тис. грн. Реквізити для пожертв за посиланням. 

 
візуалізація Olya Suprun

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".