Спецпроект

Перша Світова війна нарешті закінчилася

3 жовтня Німеччина завершила виплату репарацій, передбачених Версальським договором 1919 року після Першої світової війни.

Із дня підписання Версальського договору пройшло понад 90 років. Сьогодні німці переведуть останню велику суму - 70 мільйонів євро. Більшу частину грошей отримають Франція і Бельгія, повідомляє УНІАН.

Версальський договір, складений країнами-переможцями, зокрема США, Францією, Великобританією та Бельгією, німці підписали 28 червня 1919 року. Він офіційно поклав край Першій світовій.

Малюнки англійського танкіста Першої Світової можна подивитися у розділі "Блогосфера"

Німці, крім повернення ряду територій і своїх колоній переможцям, зобов`язалися виплатити репарації на величезну суму 226 мільярдів рейхсмарок.

До 1952 року борг частково погасили. Після розділу території Німеччини німецькі платежі було припинено до її возз`єднання.

Вважається, що величезні репарації, накладені переможцями Першої Світової війни, частково стали причиною розвалу німецької економіки та приходу до влади Адольфа Гітлера, який відмовився їх виплачувати, зазначає Бі-Бі-Сі.

"Історична Правда" пропонує переглянути зворушливий кліп Пола Маккартні (1983 року) про Першу Світову - "Труби миру":

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.

Дослідження демографічних втрат унаслідок Голодомору як злочин?

В історії України було немало трагічних подій, але саме Голодомор 1932—1933 рр. залишається предметом гарячих дискусій та обговорень. І стосується це не стільки сутнісної характеристики Голодомору як геноциду Українського народу, що вже визнано в Україні на законодавчому рівні, скільки полеміки стосовно кількості втрат унаслідок Голодомору і намагання окремих істориків та юристів нав’язати саме число втрат у 7—10, а тепер вже 10—12 мільйонів як незаперечну істину, що не підлягає обговоренню.

Митці і КҐБ: скелети у шафі художника Миколи Глущенка

Попри «білий» бекграунд та декаду богемного життя в Парижі, Художнику вдалося побудувати успішну кар’єру у Радянському Союзі. Його не репресували після повернення з-за кордону у тридцятих, як-то часто відбувалося з іншими поверненцями. Натомість Глущенка часто відправляли в закордонні відрядження, він вільно зустрічався з іноземцями, які приїжджали до країни Рад, супроводжував дипломатичні візити, спокійно надсилав листи за межі СРСР та отримував посилки з іноземними книгами.