Спецпроект

У Швейцарії знайшли двері, яким 5000 років

Біля міста Цюріх знайдено дерев'яні двері, вік яких складає 5 тисяч років - наразі це одна із найдавніших європейських знахідок подібного штибу.

Нільс Бляйхер, керівник групи археологів, які проводили розкопки на місці планованого будівництва підземної автостоянки, повідомив AP, що знахідка є "міцною, з характерними петлями і майстерним дизайном".

Бляйхер припускає, судячи з кільць на деревині та інших ознак, що двері були виготовлені у 3063 році до нашої ери - приблизно тоді ж, коли в Британії почалося спорудження Стоунхенджу.

Суворі кліматичні умови того часу змушували людей неоліту (заключного періоду кам'яної доби) будувати дерев'яні будинки, які б захищали їх від холодних вітрів Цюріхського озера, і двері були важливим елементом таких будинків.

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".