Спецпроект

Рід Бандер продовжився - у провідника ОУН народився правнук

Степан по лінії діда — нині останній чоловік, що носить прізвище Бандера. Але дітей досі не мав. Тепер у нього народився син - Андрій.

Степан Бандера–молодший став татом. Як сам він розповів "Україні молодій", цьогоріч, 5 жовтня, у Вінніпезі в сім’ї Бандери народився хлопчик — 3,73 кг та 53,5 см зросту.

"Я знайшов дівчину зі свого "села" — Вінніпега, - розповів онук провідника ОУН. - Вона — канадська українка, ми минулого літа познайомилися. І вирішили решту свого життя провести разом".

Назвали нащадка Богданом–Андрієм. Богданом звали одного з братів провідника ОУН Степана Бандери, який загинув у похідних групах у Східній Україні; Андрієм же звали батька Степана–молошого, а також прадіда–священика.

Колонку Степана Бандери про можливість перепоховання діда в Україні читайте в розділі "Колонки"

Степан Бандера–молодший разом із родиною нині перебуває в Канаді. І розголосу щодо поповнення в сім’ї не надто б хотів. Але й приховувати новонародженого сина не збирається. "Дасть Бог, незабаром привезу його до України", — каже щасливий батько.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.