Спецпроект

Чернігівські митники передали до музеїв 115 предметів старовини (ФОТО)

Кишеньковий молитвослов, наперсний хрест, паспорти і атестати зрілості, орден Вітчизняної війни, медалі, німецька каска та інші артефакти.

Протягом 9 місяців 2010 року співробітники Чернігівської митниці передали до музеїв та бібліотек 115 предметів старовини, які були вилучені при спробах їх незаконного переміщення через кордон у зоні діяльності митниці та за рішеннями судів перейшли у власність держави.

Про це повідомляє прес-служба Чернігівськох митниці.

Протягом листопада, згідно рішення Міжвідомчої ради з питань вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, Чернігівська митниця поповнить українські музейні та бібліотечні фонди ще 61-м предметом старовини.

Усі вони визнані експертами такими, що мають історичну та культурну цінність.

Цього разу до Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. В.Г. Короленка надійде Молитвослов у металевій оправі (кишеньковий варіант) ХІХ-ХХ століття, до Національного музею історії України - наперсний Хрест з оглав'ям XVI-XVII століття, до Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського НАНУ - 25 старовинних нотних видань, до Центрального державного історичного архіву України у м. Києві - дві "Паспортні книжки", три атестати зрілості, частина диплома, видані наприкінці позаминулого та на початку минулого століть.

До Державного музея-заповідника "Битва за Київ у 1943 році" будуть передані два ордени: Вітчизняної війни та Трудового Червоного прапора, 20 медалей радянських часів, "Учебник физики" 1922 року видання та військові предмети часів Третього рейху: сталевий шолом, фрагмент пістолета-кулемета і переносна чавунна пічка.

 

 

 

 

 

 

Година папуги. Діти пишуть Сталіну

Чапський чув, як тут кажуть: "То чорт дорогою іде". Нібито, якщо кинути у вихор сокирою — потече кров. Дивні тут забобони. Учора ті "чорти" вилися попід ногами і перебігали дорогу збудженим і усміхненим колегам Чапського. Він заздрив щастю колег, які вже пішли за колючий дріт і табірні мури у далекий, широкий світ.

Брати Шептицькі і єврейський народ. Частина І

Одним із вагомих епізодів у життєписі Митрополита Андрея Шептицького, як і в життєписі його молодшого брата бл. свщмч. Климентія — Праведника Народів Світу, є їхня участь у порятунку галицьких євреїв у часи Голокосту. Більшість інформації черпаємо зі спогадів очевидців, Порятунок євреїв — спільна справа братів, як і діяльність, спрямована на погашення антисемітських настроїв у тодішньому суспільстві, хоча більшість документів підписана самим Митрополитом. Парадокс у тому, що о. Климентій Шептицький був визнаний «Праведником народів світу» за порятунок євреїв у часи Голокосту, натомість заслугам Митрополита Андрея у такому визнанні було відмовлено.

Лютнева драма президента Бенеша

За столом в кабінеті президента Чехословаччини на Празькому Граді сидів сивий хворий чоловік. Президенту Едвардові Бенешу було лише 63 роки, проте постійні хвороби і тиск з боку політичних опонентів цілковито виснажили його. Президент щойно підписав призначення нового комуністичного уряду. Його держава, яку він власноруч засновував, будував і за яку бився десятиліттями, провалювалася в морок комуністичної диктатури. І під вироком Чехословаччині стояв його, Едварда Бенеша, підпис. Одного з найбільших демократів в історії центральної Європи ХХ століття.

Панас Мирний у 1917 році. Живий і голодний статський радник

Ні, Панас Мирний не помер у ХІХ столітті. Він та Іван Нечуй-Левицький - два письменники-класики, хто пережив революцію. І хоча його роман "Хіба ревуть воли, як ясла повні" вивчали в школі всі без винятку покоління українців, для більшості цей факт - неабияка новина.