Спецпроект

У Чернігові вивчали "1150 років християнізації Русі"

Захід проводився з нагоди ювілею походу киян на Константинополь і укладання мирного договору між Руссю та Візантією.

Українські і російські історики два дні обговорювали в Чернігові малодосліджену сторінку історії Київської Русі - початки християнізації Русі. Про це повідомляє сайт "Чернігів стародавній".

Захід проводився з нагоди 1150-річчя походу князя Оскольда (так в оригіналі - Історична Правда) Київського на Константинополь і укладання мирного договору між Руссю та Візантією.

Як відомо, у результаті цієї визначної події відбулося міждержавне визнання Київської Русі як самостійної держави, залучення її до візантійсько-християнського співтовариства, започаткування дипломатичних, торгівельних та міжкультурних зносин на шляху "із варяг у греки", а також початкове поширення християнства на Русі.

Із науковими доповідями в Чернігівській науковій бібліотеці виступили Петро Толочко (доктор історичних наук, академік НАН України, директор інституту археології НАН України, член-кореспондент Центрального Німецького Інституту археології), Володимир Коваленко (кандидат історичних наук, доцент, завідуючий кафедри історії та археології України Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т.Г. Шевченка), Юрій Ситий (старший науковий співробітник, заступник директора Центру археології та стародавньої історії Північного Лівобережжя ім. Д.Я. Самоквасова Чернігівського педуніверситету).

Другого дня наукова конференція продовжилась в приміщенні Колегіуму, пам'ятці архітектури Національного архітектурно-історичного заповідника "Чернігів стародавній". Дослідники довго дискутували, заслухавши доповідь Володимира Личковаха (доктор філософських наук, професор, завідуючий кафедри філософії та культорології Чернігівського педагогічного університету) - "Сигнатура Семаргла в ранньо-християнській культурі Київської Русі".

Дослідники запланували продовжити вивчення питання християнізації Київської Русі.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.

Дослідження демографічних втрат унаслідок Голодомору як злочин?

В історії України було немало трагічних подій, але саме Голодомор 1932—1933 рр. залишається предметом гарячих дискусій та обговорень. І стосується це не стільки сутнісної характеристики Голодомору як геноциду Українського народу, що вже визнано в Україні на законодавчому рівні, скільки полеміки стосовно кількості втрат унаслідок Голодомору і намагання окремих істориків та юристів нав’язати саме число втрат у 7—10, а тепер вже 10—12 мільйонів як незаперечну істину, що не підлягає обговоренню.

Митці і КҐБ: скелети у шафі художника Миколи Глущенка

Попри «білий» бекграунд та декаду богемного життя в Парижі, Художнику вдалося побудувати успішну кар’єру у Радянському Союзі. Його не репресували після повернення з-за кордону у тридцятих, як-то часто відбувалося з іншими поверненцями. Натомість Глущенка часто відправляли в закордонні відрядження, він вільно зустрічався з іноземцями, які приїжджали до країни Рад, супроводжував дипломатичні візити, спокійно надсилав листи за межі СРСР та отримував посилки з іноземними книгами.