Спецпроект

У Івано-Франківську хочуть знести Музей бойової слави радянських військ

В Івано-Франківську можуть знести будівлю "єдиного на Західній Україні та унікального Музею бойової слави радянських військ "Герої Дніпра".

Про це повідомляє прес-служба Західного регіонального медіа-центру Міністерства оборони України.

Згідно з інформацією відомства, будівельна компанія "Маодот-І" направила до суду позов до Міноборони України, однією з вимог якого є "вчинити дії зі знесення споруд колишнього" Музею бойової слави "Міноборони України".       

"Військове містечко №13, на території якого і знаходиться будівля музею, було передане міським органам самоврядування у 2007 році. Однак у договір не були включені споруди та земля, яка перебуває під музеєм. Як вони опинилися в договорі оренди землі між "Маодот-І" та міськвиконкомом, підписаним 10 січня 2010 року, нам не відомо", - цитує прес-служба старшого помічника івано-франківського військового прокурора, майора юстиції Руслана Кормила.

У повідомленні наголошується, що "можливість фізичного руйнування музею вже обурила ветеранів Другої світової війни, які проживають на Прикарпатті".       

Керівник прес-служби Західного регіонального медіа-центру Міноборони підполковник Тарас Грень уточнив агентству "Інтерфакс-Україна", що Господарський суд Івано-Франківської області переніс судове засідання з приводу музею на 10 січня 2011 року.       

Згідно з інформацією прес-служби, експозиція музею займає площу 640 кв. м і включає більше 4 тис. експонатів періоду Другої світової війни: бойові знамена частин, зброя, нагороди, особисті речі, документи, фотографії, листи з фронту, предмети спорядження та побуту бійців і командирів.       

Особливе місце в експозиції займає діорама "Подвиг на Дніпрі". За допомогою спеціальної електронної апаратури вона розповідає про форсування річки у вересні і звільнення Києва в листопаді 1943 року.       

За даними прес-служби, в 2010 році музей відвідало більше 5 тис. чоловік.

Від сестер-жалібниць до воячок: жінки в Армії УНР

В архівних джерелах можна зустріти чимало згадок про «сестер-жалібниць». За цим непоказним терміном приховується цілий пласт згадок, пов’язаних з участю жінок у визвольних змаганнях 1917-1921 років у складі армії УНР. Слідуючи поклику, вони опікувались хворими та пораненими, а під тиском обставин брали на себе обов’язки воячок, розвідниць та зв’язкових. І завжди піклувались про ближніх більше, ніж за себе

Година папуги. Ґудзики з Харкова

Станіслав Мікке вчепився у київського прокурора Андрія Амонса: "Хто це зробив?!" Більшість могил мала дивну рису — сліди від величезних бурів: земля була перемішана із перемеленими людськими кістками, зітлілим одягом та металевими ґудзиками. Подекуди траплялися великі грудки якогось білого хімікату.

Як дипломати УНР у Празі на інформаційному фронті воювали

Інформаційна війна – це, звісно ж, не винахід нинішнього часу. Нам часто здається, що ті інформаційні виклики, перед якими ми стоїмо сьогодні, є унікальними з огляду на нові технології, які приніс початок третього тисячоліття. Частково це правда. Сто років тому не існувало ні телебачення, ні інтернету, ні соціальних мереж. Однак вже існували газети і журнали, які були потужною зброєю впливу на громадську думку і позицію еліт.

Сталева труна на вісім персон

17 лютого 1864 року, сто п'ятдесят сім років тому, підводний човен "Hunley" конструкції Горація Ханлі атакував і потопив паровий шлюп "Housatonic" і це була перша в історії успішна атака корабля з глибини. Не надто тямущі в історії люди приписують Жулю Верну купу передбачень, і в тому числі – мало не винахід підводного човна. Це не так, це дуже сильно не так. Чистих передбачень у Жуля Верна дуже мало, а підводних човнів на той час було збудовано вже з десяток.