Спецпроект

У Путіна вирішили не чіпати Леніна

В Управлінні справами президента Росії немає планів з винесення тіла Леніна з Мавзолею і перенесення поховань біля Кремлівської стіни.

Про це "Інтерфаксу" сказав прес-секретар Управління справами Віктор Хреков.

"Наскільки мені відомо, жодних рішень з цих питань не ухвалювалося і поки не планується. Керуючий справами президента Росії Володимир Кожин з цього питання висловлював свою точку зору неодноразово", - сказав Хреков.

Про можливість звільнення Кремлівської стіни від частини поховань повідомила в п'ятницю газета "Ведомости" з посиланням на неназваного чиновника президентської адміністрації.

За даними видання, для цього поблизу підмосковних Митищ створюється військове меморіальне кладовище, на якому будуть ховати державних діячів, воєначальників, героїв та осіб з особливими заслугами перед державою.

Водночас представник партії влади "Єдиної Росії" Володимир Мединський у четвер заявив, що тіло Леніна необхідно прибрати з мавзолею і захоронити.

Раніше в інтерв'ю ЗМІ керуючий справами президента Росії Володимир Кожин заявляв, що тема про поховання Леніна у ЗМІ виникає постійно.

Про те, як Ленін втрапив у Мавзолей, читайте тут

"Але відповідь наша проста - ніхто зараз не обговорює і не збирається найближчим часом обговорюватиме питання про можливість закриття Мавзолею, перенесення тіла Леніна, могил біля Кремлівської стіни", - заявив він у січні минулого року.

Свою позицію він підтвердив і в травні минулого року. 

"Це (могила Сталіна) - частина всього того, що знаходиться біля Кремлівської стіни, і нічого найближчим часом ми робити не будемо. Все залишиться на своїх місцях", - заявив тоді Кожин.

Він повідомив також, що Мавзолей Леніна, а також інші поховання біля Кремлівської стіни найближчим часом залишаться на колишньому місці.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".