Спецпроект

До 20-ї річниці незалежності покажуть архівні документи

До 20-ї річниці незалежності України будуть організовані науково-просвітницькі заходи з історії, а також виставки фото- та архівних документів.

Відповідний план заходів з підготовки та відзначення у 2011 році 20-ї річниці незалежності України затвердив уряд.

Так, 23 серпня відбудеться церемонія підняття президентом Державного Прапора України у Києві.

Урочисті заходи, присвячені Дню Державного Прапора України, заплановані також у Сімферополі, Севастополі, обласних та районних центрах.

Крім того, буде організовано науково-просвітницькі заходи щодо історії становлення і утвердження державних символів України, а також спрямованих на вивчення їх значення та ролі у процесі державотворення і діяльності держави, формування правової культури громадян у ставленні до державної символіки.

Напередодні відзначення 20-ї річниці незалежності України у Києві заплановано проведення міжнародного форуму та фестивалю українців світу.

24 серпня у Києві буде проведено міжнародну науково-теоретичну конференцію, присвячену 20-й річниці незалежності України, та науково-просвітницькі та інші тематичні заходи, присвячені 20-й річниці заснування інституту президентства в Україні.

У Національному музеї історії України буде створено експозицію "Україна і світ".

Також планується започаткування видання антології української літератури від найдавніших часів до сьогодення, забезпечення передачі частини тиражу бібліотекам та навчальним закладам, насамперед тим, що розташовані у сільській місцевості.

Готується цикл пізнавальних документальних телефільмів і радіопередач та виставок фото- та архівних документів про історію українського державотворення, зокрема з кінця 80-х років ХХ століття до сьогодення.

Серед запланованих заходів, урочисте відкриття нових корпусів центральних державних архівів по вул. Солом'янській, 24, у Києві, а також проведення у столиці України урочистостей з нагоди 20-ї річниці всеукраїнського референдуму з питань проголошення незалежності України за участю керівників державних органів.

Крім того, 24 серпня у Києві, Керчі, Одесі, Севастополі та містах, де розташовані штаби оперативних командувань та видів Збройних Сил України, буде проведено парад військ на честь 20-ї річниці незалежності України.

Метро “Дорогожичі” чи “Бабин Яр”: інтелектуали про ідею перейменування станції

У зв’язку з активним громадським обговоренням ініціативи щодо перейменування станції “Дорогожичі” Київського метрополітену на “Бабин Яр” співробітники Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства звернулися до авторитетних українських митців, істориків, журналістів та громадських діячів із проханням висловити своє ставлення до цієї ідеї.

Репортажі із повсталого Києва

Протести, які відбувалися в Україні протягом трьох місяців, були дзеркалом, у яке міг поглянути ЄС і побачити, у якому стані є цінності, на яких він був побудований. І відповісти: чи і як саме може їх захищати поза своїм центром? Відчути силу своїх інституцій та їхню здатність прийти на допомогу тим, хто за реалізацію мрії приєднатися до Європи готовий платити життям. Порівняти свою здатність до ведення політики «м’якої сили» із «реалізмом» сатрапів, які грабують власний народ та всіма можливими способами чіпляються за владу. Включно з бійнею, влаштованою на мирних маніфестаціях.

Брати Шептицькі і єврейський народ. Частина ІІ

Одним із вагомих епізодів у життєписі Митрополита Андрея Шептицького, як і в життєписі його молодшого брата бл. свщмч. Климентія — Праведника Народів Світу, є їхня участь у порятунку галицьких євреїв у часи Голокосту. Більшість інформації черпаємо зі спогадів очевидців, Порятунок євреїв — спільна справа братів, як і діяльність, спрямована на погашення антисемітських настроїв у тодішньому суспільстві, хоча більшість документів підписана самим Митрополитом. Парадокс у тому, що о. Климентій Шептицький був визнаний «Праведником народів світу» за порятунок євреїв у часи Голокосту, натомість заслугам Митрополита Андрея у такому визнанні було відмовлено.

Як відбувалися парламентські вибори в Галичині 100 років тому?

Виборчий кодекс, який почав діяти в Україні з початку 2020 року, суттєво змінює принцип голосування, переведення голосів у мандати, нарізку округів, що, звісно, не омине і Львівщину. Це викликає певні історичні паралелі з 1907 роком, коли в Австро-Угорщині відбулася виборча реформа, яка суттєво змінила правила виборів у Галичині. Тоді використовувалася виключно мажоритарна виборча система, яка відтепер не використовується в Україні під час парламентських і місцевих вибрів до рад із кількістю виборців більше як 90 тисяч осіб