Спецпроект

У Києві вшанують космонавтів - Гагаріна і благодійника Януковича

У Києві відзначать 50-річчя польоту першої людини в космос - Юрія Гагаріна і 90-річчя з дня народження космонавта Георгія Берегового, який народився в Україні.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

Урочистості пройдуть у квітні (перший політ у космос відбувся 12 квітня 1961 року), повідомляє прес-служба Київської міської державної адміністрації.

15-16 квітня в місті пройдуть змагання молоді з авіамодельного спорту, в бібліотеках буде проведена серія ярмарків і виставок. Також киянам покажуть фільми на космічну тематику, повідомив заступник голови міськадміністрації Леонід Новохатько.

У столичних вузах пройдуть "круглі столи" та тематичні уроки, а учні фізфаку зустрінуться з вченими Нацонального космічного агентства України.

Перший політ в космос тривав 108 хвилин. Ю. Гагарін (9 березня 1934 - 27 березня 1968) був льотчиком-космонавтом. Загинув в авіакатастрофі.

Г. Береговий (15 квітня 1921 року - 30 червня 1995) народився в селі Федорівка Полтавської області. Льотчик-космонавт, двічі Герой Радянського Союзу.

Як відомо, Георгій Береговий клопотався про зняття судимостей із Януковича. Цього року уряд обіцяє встановити Береговому пам'ятник.

До 50-річчя першого польоту людини в космос на орбіту обіцяють запустити іменний космічний корабель "Юрій Гагарін".

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.