Спецпроект

В Запоріжжі хочуть відродити першотравневі демонстрації трудящих

Влада Запорізької області має намір відродити в регіоні "традиції народного святкування Першотравня з урочистими ходами трудящих".

Про це "Інтерфаксу" повідомили в прес-службі Запорізької обласної державної адміністрації.

За даними прес-служби, "влада Запорізької області ініціює відродження в Запоріжжі традиції всенародного святкування Першотравня: передбачається проведення святкової ходи по головному проспекту обласного центру: кожен район представить у своїх колонах на демонстрації кращих людей, а також провідні підприємства регіону". 

"Відродження першотравневих традицій дасть додатковий імпульс консолідації громадськості, додасть позитивних емоцій та гарного настрою запорожцям" - цитує прес-служба голову Запорізької облдержадміністрації Бориса Петрова.

 Першотравень в Афінах: трудящі Греції отримують додатковий імпульс консолідації громадськості, додають позитивних емоцій та гарного настрою афінянам

В обладміністрації зазначили, що "керівники обласної влади вже приступили до планування та підготовки першотравневих заходів разом iз представниками профспілок області".

Нагадаємо, що в Запоріжжі був встановлений місцевими комуністами, а потім знищений невідомими підривниками неофіційний пам'ятник Сталіну.

1 травня - День міжнародної солідарності людей найманої праці, який святкується у 142 країнах, в тому числі і в Україні. Його відзначають на честь американських робітників, які 1 травня 1886 року організували в Чикаґо страйк із вимогою 8-годинного робочого дня. Страйк і демонстрація закінчилися кровопролитним зіткненням із поліцією.

В СРСР 1 травня було одним із головних офіціозних свят.

Святкова листівка часів УРСР 1980-их

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.