Спецпроект

Справа про підпал "свободівцями" угорського пам'ятника на Закарпатті - в суді

У справі підпалу пам'ятника "На честь переходу угорських племен через Карпати" в Закарпатті - нові подробиці.

"Справа пішла в прокуратуру. Наразі чекаємо суду. Думаю, він почнеться десь через місяць, - повідомив "Україні Молодій" голова Закарпатської обласної організації ВО "Свобода" Олег Куцин. - Як далі просуватиметься справа, можна тільки припускати. Думаю, іншим хлопцям дадуть умовне покарання, а мене намагатимуться посадити".

Нагадаємо, минуло близько місяця з часу арешту голови обласної організації Всеукраїнського об'єднання "Свобода" Олега Куцина, його заступника Руслана Поливка та голови ужгородського міськкому Томаша Лелекача. Усіх трьох затримали, коли "свободівці" поверталися на авто зі Львова з партійної наради.

Чоловіків обвинуватили у підпалі пам'ятника угорцям, дві доби утримували під вартою за спротив міліції та зрештою висунули обвинувачення за ч. 2 ст. 296 Кримінального кодексу - "грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, вчинене групою осіб, яка передбачає обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на строк до чотирьох років".

За словами Куцина, він подав зустрічний судовий позов із вимогою... взагалі демонтувати пам'ятник. "ВО "Свобода" і надалі розцінює як явну неповагу до суспільства, крайній цинізм та зухвалість щодо української нації існування угорського імперського символу-монумента на Верецькому перевалі на місці масових розстрілів карпатських січовиків у 1939 році", - вважають у закарпатській організації "Свободи".

19 лютого близько 3-ої години ночі була здійснена спроба підпалити пам'ятний знак на честь переходу угорських племен через Карпати, розташований на Верецькому перевалі. Міліція затримала паліїв, один із яких дав свідчення про причетність до піротехнічного акту.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.

Дослідження демографічних втрат унаслідок Голодомору як злочин?

В історії України було немало трагічних подій, але саме Голодомор 1932—1933 рр. залишається предметом гарячих дискусій та обговорень. І стосується це не стільки сутнісної характеристики Голодомору як геноциду Українського народу, що вже визнано в Україні на законодавчому рівні, скільки полеміки стосовно кількості втрат унаслідок Голодомору і намагання окремих істориків та юристів нав’язати саме число втрат у 7—10, а тепер вже 10—12 мільйонів як незаперечну істину, що не підлягає обговоренню.

Митці і КҐБ: скелети у шафі художника Миколи Глущенка

Попри «білий» бекграунд та декаду богемного життя в Парижі, Художнику вдалося побудувати успішну кар’єру у Радянському Союзі. Його не репресували після повернення з-за кордону у тридцятих, як-то часто відбувалося з іншими поверненцями. Натомість Глущенка часто відправляли в закордонні відрядження, він вільно зустрічався з іноземцями, які приїжджали до країни Рад, супроводжував дипломатичні візити, спокійно надсилав листи за межі СРСР та отримував посилки з іноземними книгами.