Спецпроект

Тільки 3% громадян знають, хто першим із українців побував у космосі

22% жителів України на запитання про ім'я першого українського космонавта назвали прізвище Каденюка, 7% - Гагаріна, 3% - Поповича, а 61% респондентів вагався з відповіддю. Зате 46% наших земляків вірять у існування розумних інопланетян.

Такі дані дослідження громадської думки "50-річчя першого польоту людини в космос і перспективи розвитку космонавтики: думка українців", проведеного соціологічною компанією Research & Branding Group 20-31 березня 2011 року.

У результаті дослідження було виявлено, що на сьогоднішній день більшість жителів України (90%) вказують, що представник СРСР першим побував у космосі, 5% вважають, що першим у космосі побував представник США, і не змогли відповісти 4,3% опитаних.

Респонденти також вважають, що ім'я першої людини, який побував у космосі - Юрій Гагарін - 91%, не змогли відповісти на це питання 8%. Політ Гагаріна є частиною спільної історії, вважає 91% респондентів.

В оцінці нинішньої ролі України серед космічних держав світу громадська думка розділилася порівну. Загалом згодні, що Україна входить до числа таких держав, 44% опитаних українців і не згодні 40,2%.

22% жителів України на запитання про ім'я першого українського космонавта назвали прізвище Каденюка, 7% - Гагаріна, 3% - Поповича і вагалися з відповіддю 61% респондентів.

"Історична Правда" нагадує, що першим українцем (і шостим землянином), який побував на орбіті нашої планети, є Павло Попович. Уродженець Київщини (з Узина) став четвертим радянським космонавтом у серпні 1962 року.

Каденюк у космосі: від старту до приземлення (ВІДЕО)

Леонід Каденюк - перший астронавт незалежної України. Він побував у космосі у складі екіпажу американського шатлу "Коламбія" в 1997 році.

Близько половини (48%) жителів України відзначили, що внесок України і українців у розвиток радянської космонавтики був загалом важливим. Що внесок українців середній, вважає 24% і незначний - 18%. Вагалися з відповіддю 12% респондентів.

Павло Попович, прізвище якого знає тільки 3% земляків

Дві третини українців (62%) відповіли, що не мають особистого бажання побувати в космосі. Підтвердили своє бажання побувати в космосі 30% респондентів від числа опитаних і не змогли відповісти 8%.

61% жителів України вважають, що на їхнє життя впливають процеси, що відбуваються в космічному просторі: спалахи на сонці, падіння метеоритів, фази місяця тощо. Чверть респондентів (25%) такого впливу на своє життя не відчувають і не змогли відповісти на поставлене питання 13% респондентів.

Вплив Сонця на історію: скільки часу лишилося в Януковича

Найбільш схильні вірити у вплив на своє життя космічних процесів респонденти у віці 50-54 роки, а найменше вірять респонденти, яким 18-29 років.

Більше половини жителів України (54%) вірять в існування інших форм життя в космосі, в існування розумних форм життя вірять 46% і майже половина (49%) вірить, що польоти в космос стануть розповсюдженою формою туризму, але при цьому така ж частина респондентів - 48% - не вірять, що в майбутньому люди будуть жити на інших планетах.

Значна частина респондентів (42%) вважають, що можливий контакт жителів землі з позаземними цивілізаціями. При цьому 16% опитаних вважають, що такий контакт можливий не раніше, ніж через 100 років.

Третина опитаних респондентів 31% вважає, що контакт з позаземними цивілізаціями неможливий і вони не існують. Не змогли відповісти на поставлене питання 26% респондентів.

Збір інформації проводився методом особистого інтерв'ю в 24-х областях України і АР Крим. Респонденти відбиралися за квотною вибіркою, що репрезентує доросле населення країни за місцем проживання, статтю і віком. Опитано 2076 чоловік. Очікувана середня помилка вибірки складає + -2,2%.

Нагадаємо, що завтра світ відзначатиме 50-річчя першого польоту людини в космос.

Вбивства в Бабицях: авантюра з трагічним фіналом

Ввечері 2 липня 1951 року в школі чехословацького містечка Бабиці, де саме проходили партійні збори, пролунали постріли. Невелика група підпільців застрелила трьох функціонерів комуністичної партії. Постріли в школі стали кульмінацією історії, котра тягнулась декілька місяців і стала приводом для масового терору комуністичної партії проти місцевого населення.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.