Спецпроект

Син Азарова забудує стадіон, де "Динамо" зіграло "Матч смерті"? (оновлено о 16:56)

Комітет "Захистимо стадіон "Старт" збирається домагатися скасування в судовому порядку рішення Київської міськради про виведення стадіону "Старт" із переліку спортивних парків.

"Зараз шукаємо юристів, щоб спробувати скасувати рішення Київради від 2010 року, яким стадіон був виведений зі списку спортивних парків", - заявив голова цього комітету Ярослав Новицький в інтерв’ю "Інтерфакс-Україна".

За його словами, в липні 2010 року стадіон "Старт" був проданий Фондом держмайна,  а невдовзі на сайті компанії "Група розвиток" з’явилися зображення будівель, які планувалося побудувати на стадіоні, із пропозиціями про вкладення інвестицій.

Мешканці прилеглих до стадіону мікрорайонів навесні 2010 року організували комітет "Захистимо стадіон "Старт" і мають намір не допустити зникнення стадіону.

Новицький повідомив, що на сьогодні на стадіоні поки не ведуться роботи.Він також повідомив, що комітет, щоб привернути увагу до проблеми, планує організувати реконструкцію подій "Матчу смерті" в рамках святкування 70-річчя звільнення Києва від фашистських загарбників.

Стадіон "Старт" у Києві відомий тим, що в серпні 1942 року на ньому відбувся історичний "Матч смерті" між київським "Стартом" і збірною німецьких льотчиків - командою Вермахту "Флакельф". Відповідно до історичного міфу, після поразки з розгромним рахунком фашисти розстріляли радянських футболістів.

Компанія "Група розвиток", яка хоче забудовувати багатоповерхівками територію стадіону "Старт", контролюється сином прем'єр-міністра Миколи Азарова Олексієм. Раніше громади неодноразово ставали на захист історичних пам'яток, зокрема у Києві та Севастополі.

Сам Микола Азаров пообіцяв вирішити питання з реконструкцією київського стадіону "Старт". Про це він сказав у вівторок, повідомляє прес-служба Кабміну.

Азаров вважає, що історичний стадіон "Старт" в Києві має бути реконструйований. "Стадіон має залишитися і отримати "друге життя". Це важко зробити після його продажу Фондом держмайна, але помилки можна і треба виправляти. Найближчим часом разом з київською владою ми розглянемо це питання", - додав він.

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.