Спецпроект

У Києві з'являться вулиці Миколайчука і Некрасова. Бульвара Давидова не стане

До 100-річчя письменника Віктора Некрасова та 70-річчя актора Івана Миколайчука комісія КМДА з питань перейменувань та пам'ятних знаків прийняла рішення про увічнення пам'яті цих відомих киян.

Про це розповів член комісії, голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

Іменем Івана Миколайчука буде названа колишня вулиця Олександра Серафимовича (російський письменник і чиновник від літератури) на Березняках. У багатоповерхівці на Серафимовича, 5 і жив Іван Миколайчук - з 1971 року до смерті 3 серпня 1987 року.

На бульвар Віктора Некрасова перейменують бульвар Давидова на Русанівці. Олексій Давидов - київський голова, з іменем якого пов'язують Куренівську трагедію 1961 року.

50 років Куренівській трагедії: як і чому це сталося

Є міська легенда про те, як водії трамваїв, чиї колеги (50 людей) загинули у затопленому селевим потоком трамвайному депо, оголошували зупинку "Бульвар Давидова" як "Бульвар ДЕНИСА Давидова".

Іван Миколайчук - український кіноактор, кінорежисер, сценарист. Зіграв 34 ролі в кіно, написав 9 сценаріїв та дві режисерські роботи. Навчався на кіноакторському факультеті Київського інституту театрального мистецтва ім. І.Карпенка-Карого (майстерня В.Івченка).

Миколайчук: невідомі знімки життя і смерті (ФОТО)

Віктор Некрасов - письменник закінчив Київський будівельний інститут і у свій час працював архітектором. Навчався у театральній студії при київському Театрі російської драми, після чого працював актором і театральним художником.

"Улюблений письменник Сталіна" і улюблений письменник усієї країни за роман "В окопах Сталінграда", який дав хід цілій школі "окопної правди".

Правда про війну з дозволу Сталіна. 100 років Віктору Некрасову

Завдяки Некрасову відбулося і народження феномену Андріївського узвозу в Києві - після його статті "Дім Турбіних" розпочалося масове паломництво до будинку, де жив Михайло Булгаков.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".