Спецпроект

В Євпаторії встановлять меморіал загиблим внаслідок вибуху будинку

В Євпаторії затверджено остаточний варіант пам'ятника, який буде встановлено на вулиці Некрасова, де три роки тому внасідок вибуху впали два під'їзди 5-поверхового будинку.

Про це йдеться на міському порталі Євпаторії, повідомляють "Крим.Коментарі".

На руїнах зруйнованого будинку зображені стилізовані фігури трьох людей: жінки, чоловіка і дитини - сім'я, що йде у вічність. Прийнято рішення відмовитися від релігійної символіки, оскільки серед загиблих були представники різних релігійних конфесій.

Висота зображення разом з основою буде близько 3,5 метрів. Матеріал - білий художній бетон. За пам'ятником - стіна. На ній будуть схематично зображені квартири з іменами загиблих. Перед монументом ближче до вулиці Некрасова встановлять плиту з інформацією про трагедію.

 

По контуру зруйнованих вибухом під'їздів пройдуть доріжки. У центрі квадрату планується розбити газон, де і буде встановлений монумент. Довкола висадять вічнозелені рослини: кипариси або туї.

Нагадаємо, 24 грудня 2008 року близько 22 години в Євпаторії, на вулиці Некрасова, стався вибух, в результаті якого обрушилися 2 під'їзди житлового 5-поверхового будинку. На місці події виявлено 27 загиблих, у тому числі 3 дитини. З-під завалів будинку врятовано 21 особу.

МДБ СРСР проти УГКЦ. Спецоперації без кордонів

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які дають змогу доповнити інформацію про організацію сталінським режимом Львівського псевдособору 8–10 березня 1946 року з ліквідації УГКЦ. Зокрема, про оперативну розробку Івана Бучка, який після арештів в Україні всього єпископату залишався єдиним єпископом УГКЦ за кордоном, здійснення спецзаходів щодо знищення греко-католицької церкви на чолі з єпископом Теодором Ромжею на Закарпатті, намагання діяти за таким самим сценарієм у країнах Центральної та Східної Європи.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.