Спецпроект

Музей історії Києва виселяють ще й із "будиночку Петра"

Музей історії Києва намагаються виселити із орендованого приміщення по вул. Костянтинівська 6/8 - "Будинку Петра".

Про це повідомив голова постійної комісії Київради з питань культури і туризму Олександр Бригинець.

За його словами, зараз троє співробітників музею зачинилися в приміщенні з метою недопущення виселення Музею та збереження фондів закладу культури.

"В "будиночку Петра" знаходяться унікальні експонати Музею історії Києва, які не можна перевозити, поки музею не буде надане єдине приміщення", - наголосив Бригинець. - Поспішне перевезення фондів музею загрожує руйнації унікальної колекції. Особливо це стосується відреставрованої деревини, скла, фрескового розпису, металевих виробів, керамічних форм. Такі дії будуть безвідповідальними стосовно унікальних колекцій матеріалів Києва V-XVIII ст.ст."

Вчора комісія Київради з питань культури та туризму звернулась до голови КМДА О.Попова з проханням надати доручення відповідним службам не виселяти Музей історії Києва з "Будинку Петра" та позитивно вирішити питання щодо продовження терміну оренди музеєм цього приміщення до надання йому постійної відповідної будівлі.

У 2004 році Музей історії Києва був виселений із Кловсього палацу, який після реконструкції віддали у користування Верховного Суду України.

На сьогоднішній день частина колекції Музею виставлена на 4 і 5-му поверхах Палацу мистецтв "Український дім". Оскільки зазначеної площі не вистачає для усієї колекції музею, його фонди розміщені у приміщеннях Музею Булгакова та "будиночку Петра I".

Раніше голова КМДА Олександр Попов заявляв, що Музей історії Києва буде розміщений у скандальній забудові над станцією метро "Театральна".

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".