Спецпроект

20 фактів з минулого, які ви не знали про Волинь

Поблизу Луцька народився Петро Янковський, більше відомий за прізвиськом "Урсус". Цей непереможний борець був відомий за свої численні перемоги на спортивних змаганнях, велику фізичну силу та відмінну техніку в боротьбі класичного стилю. Він отримав титул "Чемпіон-атлет Росії, Польщі, Кавказу та Туркестану".

ТОП-10 українських археологічних знахідок 2018 року

Рідкісні поховання та унікальні прикраси – 2018 рік був щедрим на археологічні знахідки в Україні. Археологи дослідили значну кількість об’єктів та зробили вражаючі відкриття.

Десять слів про Євгена Сверстюка

Якось у дитинстві Євген Сверстюк на запитання: ким ти хочеш бути, відповів: «Хочу сидіти в тюрмі за Україну». У сім’ї, де брат Дмитро загинув в УПА, а брат Яків був засуджений за діяльність в ОУН, Євген дитиною не бачив іншої стежки як продовження їхньої боротьби. Його зброєю було – Слово. І за нього таки відсидів 12 років концтаборів.

Дмитро Яворницький. "Козацький Батько" з Січеслава-Дніпра

Його ще за життя називали "характерником" та "Нестором Запорожжя". Вченому вдалося змінити погляди цілого покоління українців на власну історію і повернути героїчні сторінки козацтва в пам`ять народу.

Генерал Петро Григоренко. Таврія, Москва, "психушка", Нью-Йорк

Радянський офіцер, комуніст, антисталінст, жертва каральної психіатрії, захисник і друг кримськотатарського народу, член Московської Гельсінкської Групи і Закордонного Представництва УГГ, а також син, чоловік і батько – це лише частина ролей, які довелося прожити уродженцю Запоріжжя.

Айше Сеітмуратова. Депортована з Криму, засуджена, не переможена

Вона – одна з символів новітньої історії кримських татар, історик, журналістка. За участь у національному русі киримли була двічі засуджена. Під загрозою третього арешту виїхала з Радянського Союзу, але боротьби за свій народ не припинила. Багато років була була голосом депортованого народу, працюючи на "ворожих радіологосах" (рос).

Микола Аркас. Аматор з Миколаєва, який увійшов в історію

Російська пропаганда записує всю південну Україну в міфічну "Новоросію". Отже, має бути народ "новоросійці"? Логічно, але ні. Є українці, росіяни, євреї, молдавани, болгари, гагаузи, греки… І один з синів цього щедрого краю – Микола Аркас, за влучним описом літератора Віктора Жадька – "грек із душею українця". Це одна з ключових фігур українського націєтворення.

Іван Багряний. Біг над прірвою від Охтирки до Нового Ульма

Ворог радянського імперіалізму, якого не подужали енкаведисти. Письменник, якому на диво не заважала, а тільки допомагала політична заанґажованість. Іван Багряний – герой із яскравою, карколомною біографією: і творчою, і особистою, і політичною.

Українська політика пам’яті. Як пояснити те, що (не)пояснює Василь Расевич

Не пам’ятаю жодної конференції або виставки, організованої УІНП, де б "можна було прийти до думки" про "звинувачення" євреїв або "очікування каяття" від єврейської сторони. "Претензії" до євреїв щодо відповідальності за масові репресії більшовицького режиму, чи участь в організації Голодомору ґрунтуються на історичних міфах.

Микола Руденко. Поет, правозахисник і філософ з Луганщини

Непересічна постать в інтелектуальній історії України. Ветеран Другої світової. За власним визначенням - був сталіністом, очолював партком Спілки письменників. Але потім з ним відбувається дрейф у напрямку гуманістичних цінностей. Перший голова Української Гельсінкської Групи.

Іван Дзюба: високий інтелектуал з донецьких степів

Він був інтелектуальним лідером і прапором шістдесятницького руху. Його найвідоміша книга "Інтернаціоналізм чи русифікація?" вийшла багатьма мовами. Але, опинившись за ґратами написав покаянну заяву і йому дозволили жити на волі за умови, що він стане оспівувати "літератури народів СРСР". Трагічна доля людини культури.

Ніна Строката-Караванська. Донька української Одеси

Історія одеситки, жінки, лікарки, політув'язненої і дружини політичного зека не дуже вписується у стереотипне уявлення про причорноморське місто 1970-тих. Однак, саме завдяки таким людям русифікація і комуністичні репресії не змогли знищити потужний струмінь українства на півдні країни.

Гнат Хоткевич. Соборна душа від Харкова до Гуцульщини

Мірою того, як імперія накривала слобідське українське буття своїми заборонами і обмеженнями, з нього виринали особистості - потужні провідники і транслятори національного духу й культурної пам’яті. Це якісь природний опір внутрішньої національної свободи зовнішньому імперському насильству. І діяльність нашого героя тому доказом.

Польсько-українське століття: не перше й не останнє. ЗВЕРНЕННЯ

Ми вступаємо в нове польсько-українське століття. Його форма залежатиме від нашої відповідальності, здатності деміфологізувати минуле та боротися з упередженнями, рішучості у візії майбутнього, а не пошуків обґрунтування для виховання комплексів, які своїм корінням сягають у минуле.

Як позбутися "разрухи в головах"?

П’ятий пункт уявної програми декомунізації я сформулював би так: роздержавлення людини. Бо ж хіба комунізм не насаджував культу колективу, уніфікації людей, зневаги до маленького людського "Я"? Про це написано чимало антиутопій. Роздержавлення людини — це забезпечення прав громадян, створення умов для максимальної реалізації особистості.

Важлива подробиця історії українського правопису

Долю Правопису 1928 року фактично вирішувало не 80 кваліфікованих мовознавців, а лише двоє осіб: нарком освіти Микола Скрипник і товариш Антін Приходько. Перший фігурує в своїх анкетних даних як "професійний революціонер" із Донбасу, а другий – як юрист із Кубані.

Убити одного, щоб врятувати мільйони. Атентат Миколи Лемика

21 жовтня виповнюється 85 років з дня, коли український юнак Микола Лемик зробив постріл в обороні мільйонів. У 1933 році, коли на Великій Україні лютував Голодомор організований радянською владою, він здійснив атентат на начальника канцелярії радянського консульства у Львові Олексія Майлова.

Чотири роки у в'язниці за вірш про Сталіна - історія мого дідуся

У СРСР можна було судити 14-річного юнака за політичною статтею, а для його обвинувачення використовувати як свідка 9-річну сестру. Відкриті архіви КГБ дають можливість відшукати правду про родинну історію. Тарас Самчук зі слідчої справи дізнався про те, як його дідусь – Вознюк Анатолій став жертвою комуністичного режиму.

Відродження Пласту в Україні. 1988 рік

Якщо в націоналіста Андрія Парубія настільною книгою для відродження Пласту була довоєнна книжечка "Юнацтво і Пласт" Дмитра Донцова, то в християнсько-демократичному середовищі пластунів-неофітів цю роль виконувала популярна брошурка діаспорного Пласту, яка "прилетіла із США" – книжечка Івана Франіва "Батькам про Пласт".

Середньовічна медицина, або Як лікувалися у "темні віки"

Досить ризикованим та, можна сказати, екстремальним було хірургічне лікування катаракти. Воно здійснювалося товстою металевою голкою з отвором усередині та вимагало неабиякої вправності. Досить часто подібні операції завершувалися повною втратою зору.