Спецпроект

"Дороговказ для русинів, які їдуть до Канади"

"Не діліться, не вступайте до жодних партій або релігійних сект, а приєднуйтеся до народу, який тримається католицької віри прадідів і нашого прекрасного греко-католицького обряду". Оцей текст, випущений окремою брошурою, зачитувався до дір. Лист пастирський Никити Будки, Єпископа канадських русинів.

ДОРОГИМ БРАТТЯМ І СЕСТРАМ ВО ХРИСТІ,

які виїхали на канадську землю

Мир Господній та архієрейське благословіння

Змучені довгою дорогою, без сталої землі під ногами, опинилися ви нарешті на канадській землі. І стало вам легше на серці, ви почуваєтеся в більшій безпеці та ближчими до справдження ваших думок. "Богу дякувати, ми вже в Канаді! Хоч би якнайшвидше до нашого місця, заживемо собі хоч раз щасливо у вільній Канаді!"

Дай вам, Боже, всього найкращого! Живіть!

Дорогі мої! Ви вже, можливо, чули навіть свою мову в Канаді, можливо, вже отримали в руки по гарній промові "нашої людини" до вас, якісь папери, книжечки, образки, а можливо навіть і Біблію. Велику гарну Біблію задурно! Ще не отямилися після корабля, а вже знайшли приятелів, які й говорять до вас по-вашому, й дають вам задурно багато друкованих матеріалів, а також інших, які тягнуть вас до себе й обіцяють, що вони вам знову-таки задурно, лише з любові до вас, зроблять таке добро, яке вам і не снилося.

А ви дивуєтеся і не знаєте, що з тим зробити, кого слухати, кому вірити, бо приятелів уже забагато й забагато обіцяють занадто облесливі та підлабузливі. І слушно дивуєтеся, бо стара мудрість правільно каже: облесливий або тебе вже ошукав, або зараз ошукає.

Стережіться агентів!

То все є не що інше, як агенти – ті самі агенти, які нашим людям ніде не дають проходу, а у вільній Канаді в особливий спосіб чіпають наших переселенців і часто-густо збивають їх на манівці. Та тьма "приятелів", що, наче сарана, обсідає наших людей після сходження з корабля та тягне з них останні соки й сили, - це найнебезпечніша річ у Канаді. Від того, як з ними вчините, залежить дуже часто і ваша доля в Канаді.

Будьте з агентами дуже обережні!

Особливо стережіться на кожному кроці тих, хто забагато вам обіцяє!

Не всякому вірте! Найкраще їхати туди, куди й збиралися, і нізащо, за жодні обіцянки, не міняти своєї наміченої дороги. Бо практика показує, що тих, хто, не знаючи нових обставин, шукав кращого та міняв свій план, майже всіх ошукали. Їдьте туди, куди планували ще вдома, а там роздивитеся самі, переконаєтеся на власні очі, а тоді вже знайдете щось краще.

Не вірте агентам! Або їх взагалі не слухайте, або вислухайте, проте нічого одразу не відповідайте. Спочатку без агента прийміть добре рішення та порадьтеся щодо дороги з товаришами чи з кимось надійним – чи добре те, то про чули. Проведіть експеримент, аби переконатися: спитайте в іншого агента, чи правда те, про що ви чули. Він вам впевнено скаже, що ні, бо правдою є лише те, про що він каже.

Пастирський лист владики Будки до земляків у Канаді

Будьте дуже обережні, коли говорите з агентами в Канаді, особливо коли укладаєте контракт на роботу.

Якщо думаєте, що один з них заслуговує на те, щоб за ним пішли, та погоджуєтеся на якусь роботу, то при укладанні контракту негайно побачите, що він уже інше говорить. Він вам обіцяє певну суму доларів на тиждень. Добрі гроші, добрий заробок, особливо якщо перевести долари в крони! Боже! Та в Галичині суддя стільки в день не має, як я там отримаю, подумаєте собі.

Але пам’ятайте! Не забудьте спитати його перед підписанням контракту, скільки вам доведеться щотижня платити за "борт", тобто за хату, харч, прання і т.д. Бо часто на те витрачається цілий заробіток так, що не залишиться й одного долару після тижня тяжкої праці.

Могоричі з агентами

Нехай вас Бог боронить від могоричів. Агентові за те, що для вас робить, вже щедро заплачено – з вас стягнуть, аби заплатити агентові. Ані цента не треба давати, тим більше могоричу, в "барі" чи готелі. Сподобався вам "приятель" і запросить вас сам почастувати, скаже, що заплатить: "Ходімте, скуштуєте, яка в Канаді горілка – не така погана, як у вас там, ходімте, я заплачу. Вам це нічого не куштуватиме". Ні і ще раз ні.

Нехай вас Бог боронить від таких приятелів, навіть якби це були ваші знайомі зі старого краю! За такими могоричами вже не один наш добродушний чоловік втратив усе, що мав у кишені, і, не маючи з чого жити, мусив прийняти нелюдський контракт агента та й запродатися в чорну недолю.

Обережно з агентами! Бо не так тії вороги, як ті добрі люди! З ворогами дасте собі ради, але ті "приятелі" - то язва і кара Божа для легкодушних і легковірних наших людей!

Особливо будьте дуже й дуже обережні жінки та дівчата! Не приймайте жодних дарунків, що їх вам пхають в руки, ні цукерок, ні паперів – нічого. Не відповідайте агентам, не кажіть, куди їдете і до кого, не заводьте жодних знаємств з чужими і незнайомими для вас людьми!

Бо ваші агенти – то найстрашніші люди в світі! І не стямитеся, як і коли, а можете бути продані до домів розпусти! Тримайтеся пильно лише людей, з котрими ви приїхали, й ані на крок від них не відходьте!

Перед агентами ніхто не є в цілковитій безпеці. Перед ними перша моя пересторога до вас, дорогі браття й сестри.

Агенти релігійні

Одразу, як прибудете на канадську землю, матимете справу ще з однією породою агентів, до котрих ви не звикли й тому про них теж слівце до вас. Перестерігаю вас, дорогі мої, перед агентами релігійними, які пхають усім в руки книжки, образки, Біблію. То агенти лютеранські та кальвіністські сіють так між побожними людьми своє погубне насіння.

Не лакомтеся на це й сміливо відганяйте тих дурисвітів геть від себе. Хоча те, що вам безкоштовно підсовують, і написане по-українському, то не ваше, не для вас, адже ви не лютерани чи кальвіністи, а українці греко-католики! Ви оглядайтеся та шукайте католицького місіонера в порті, в нього дістанете те, що вам треба.

До портових міст східної Канади від Католицького Імміграційного Товариства в Канаді призначено місіонера священика Р.Н.Д. Касґрейна. Він пильнує католицьких іммігрантів і має друковану інформацію на різних мовах, в тому числі й українською. Його адреса: Rev. Fr. Casgrain, Archibishop’s Palace, Quebec, Que.

Він буває біля кораблів по містах Ст. Джон, Галіфакс, Квебек і Монтреаль. У Монтреалі є наша українська парохія і парох за адресою 767 Lagauchetiere Street. Туди можна безпечно звернутися по інформацію, особливо в справах релігійних. А тим, хто впихує свої Біблії, треба рішуче заявити: "Я – греко-католик і вашої Біблії не потребую. Будьте здорові".

Це вказівки, на котрі одразу, біля корабля, треба звернути увагу, щоб уже на перших кроках не спотикнутися і не впасти.

Карта поручаюча та секти

Карта поручаюча, тобто та, що її дістали у Львові з Товариства Св. Рафаїла для опіки над українськими емігрантами, а якщо її не маєте, тоді та, що її дістанете в портовому місті Канади від католицького товариства, є дуже важливою для вас і її всюди, особливо в Вінніпезі, тримайте на видноті – тоді агенти цього канадського католицького товариства впізнають вас і візьмуть над вами опіку, а інші дадуть вам спокій.

Бо треба вам знати, що тут у Канаді є дуже багато різних релігійних сект і церков. Є англіканці, єпископці, всіляки лютерани або протестанти, кальвіністи або пресвітеріани, методисти, баптисти й інші.

Між ними всіма спільним є те, що не люблять голови Церкви католицької, Папи Римського, й католиків назагал. Але мають гроші й не шкодують на агентів, на образки, друковані звернення та Біблії і цим затягують необережних католиків до себе.

Наші українці, які приїхали сюди на заробітки, проте втратили дорогою свою батьківську віру, пристали на "роботу" в тих сектах всіляких і як добре оплачувані агенти в’ються особливо поміж новими, які щойно приїхали, та розпихують Біблії та звернення. Не всі їх приймають, не всі, які прийняли, стали вже сектантами, та багато вже є збаламучених так званих незалежних і навіть явних протестантів, пресвітеріан, серафимців і баптистів.

Те, що ніколи в Україні не прийнялося, є в Канаді. Сектанти і то сектанти завзяті, бо не з переконання, а з зиску, за гроші. Стережіться їх!

Тримайтеся лише своїх незабаламучених братів-українців греко-католиків. В Канаді їх, усюди розкиданих, налічується близько 200 000, вони вже мають коло 200 церков і каплиць, своїх священиків і тепер отримали єпископа в моїй особі.

Дасть Бог, баламуцтву сектаріанському поменшає роботи і через з’єднання українців в одній греко-католицькій церкві зросте також наша повага в Канаді, котра дотепер, через розкіл на партії, була дуже слабкою.

Не діліться, не вступайте до жодних партій або релігійних сект, а приєднуйтеся до народу, який тримається католицької віри прадідів і нашого прекрасного греко-католицького обряду.

Часописи в Канаді

Часописів у Канаді більше, ніж у Галичині. Це не значить, що ми тут такі сильні – якраз-таки навпаки. З часописами треба бути в Канаді так само обережним, як з агентами.

Найгірші часописи – сектаріанські, проплачені для баламучення українців і перетягування їх до лютерансько-кальвіністських засад, і часописи соціалістів, котрі, як і всюди, разом з жидами воюють проти християн взагалі.

Є часописи, що видаються для українців політичними партіями Канади, і котрі прагнуть, аби українці вважали за добру лише ту політичну партію, котра оплачує газету. Все це розраховано на те, щоб українці комусь служили, а самі, розділені, слабли.

З усіх часописів найліпшим є "Канадійський Русин" і тут раджу вам записати собі, щоб могли одразу дізнатися про життя-буття ваших братів, котрі перед вами сюди приїхали і не збилися на манівці, а залишилися собою, і не думають, кому служити, лише хочуть бути громадянами Канади, рівноправними з іншими, вже сильнішими народами. Адреса: 619 McDemot Ave., Winnipeg, Manitoba.

Гомстеди

Ті з вас, хто їде "на землю", їдуть насамперед до Вінніпега, до Імміграційного бюро, і звідти, вже зареєстровані, розсилатимуться по просторій Канаді на поселення на так званих гомстедах. Кожен отримує 160 акрів землі (113 морґів)[1].

Намагайтеся домогтися, щоб вам дали такі гомстеди по сусідству з поселеннями українців, а як немає таких, то хоча б аби поселили вас усіх, хто приїхав разом, коло себе і коло таких, хто є католиками, бодай і іншої національності. Так вам буде легше звикнути до нових обставин і, поки отримаєте можливість збудувати власну церкву, зможете задовольняти свої релігійні потреби у сусідніх католицьких парафіях.

Між людьми інших національностей і віросповідань дуже тяжко жити, тому активно домагайтеся поселення поруч з українцями або принаймні біля католиків. А католики місцеві всіх національностей дуже прихильно ставляться до українців, але не всюди з цього українці користаються. Деякі бажають слухати своїх запроданців і тримаються осторонь тих, хто дійсно лише добра українцям бажає.

Коли вже оселитеся та довідаєтеся, де є найближчий український священик, завітайте до нього і запросіть до себе, щоб відвідав вас і організував церковну громаду.

Цих кілька застережень подав я вам, дорогі мої, вітаючи вас серед канадських українців. Всемогутній опікун принижених і Пречиста Діва, Мати українців нехай вас з вашими родинами благословлять на кращу долю в Канаді.

Написано в Вінніпезі, Манітоба, в день Преподобного

Мученика Нікона, 5 квітня 1913



[1] Становить 64.7 гектари (прим. пер.)

Євген Чикаленко: Центральна Рада та більшовицька навала

Євген Чикаленко про окупацію Києва більшовиками на початку 1918 року.

Ярина Ключковська: "Україна без нього була б інакшою". Пам'яті Ігоря Юхновського

Вічна пам'ять Ігореві Рафаїловичу Юхновському. Людині, яка залишила глибочезний слід у житті кожного з нас, навіть тих, хто про це не здогадується. Бо Україна без нього була б точно інакшою.

Юрій Юзич: Бойові командири Армії УНР з Куп’янська

Щонайменше троє уродженців Куп’янська більше 100 років тому воювали за Україну старшинами в складі Запорозького корпусу Петра Болбочана. Усі троє мали первинне офіцерське звання, але командували сотнями запорожців.

Микола Бандрівський: Львівські енкаведисти

Чи не у кожному українському місті є своя така пресумна місцина, де радянська влада допитувала, глумилася, піддавала невиносимим тортурам і по-садистськи знищувала тисячі і тисячі наших співгромадян. У Львові в червні 1941 року російські більшовики чинили масакри у львівській "Тюрмі №4", званій в народі - Бриґідки, перед відходом радянських військ зі Львова.