Спецпроект

СБУ ДРУГИЙ ДЕНЬ ДОПИТУЄ ПРАЦІВНИКІВ МУЗЕЮ "ТЮРМА НА ЛОНЦЬКОГО"

Вчора Служба безпеки України після 20 днів вичікування розпочала допити працівників Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького".

Допити тривають і сьогодні, повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

Працівників Національного музею "Тюрма на Лонцького" допитують як свідків у кримінальній справі за фактом замаху на розголошення відомостей, що можуть становити державну таємницю.

Справу було порушено після затримання СБУ у Києві 8 вересня 2010 року директора музею, історика Руслана Забілого і вилучення в нього особистого комп'ютера та зовнішнього накопичувача інформації з науковими матеріалами.

Після того було проведено обшук і конфісковано комп'ютери та зовнішній диск із кабінетів музейних працівників. Досі нічого не повернуто.

Вчора допитали 6 осіб - старшого наукового працівника Ігоря Дерев'яного, заступника директора Вікторію Садову, зберігача фондів Ірину Єзерську, художника-дизайнера Романа Федюка, керівника фонду розвитку музею Лідію Тополевську та завгоспа Василя Шаруна.

Опитування шести осіб, котрі жодним чином ніколи не працювали з матеріалами, що становлять державну таємницю, зайняло цілий робочий день (з 10-ї ранку до 6-ї вечора), що порушило стабільну роботу музею.

Всім допитуваним повідомили про неможливість розголошення змісту допиту, оскільки на саму справу СБУ наклало гриф "цілком таємно".

Нагадаємо, що після вересневих обшуків і конфіскацій Музей щойно намагається завершити роботу над новою експозицією про дисидентів, котра готувалася до відкриття ще у грудні 2010 року. На жаль, через об'єктивні причини - загострення хвороб чи смерть літніх людей - учасників визвольного і дисидентського рухів, історикам так і не вдалося відновити в повному обсязі вилучені СБУ записи спогадів.

"Така ситуація є наслідком того, що СБУ свідомо плутає радянський гриф "Секретно" та український "Таємно" і продовжує думати, що ніби має підстави регулювати наукову діяльність", - нагадав історик Володимир В'ятрович, голова Вченої ради Центру досліджень визвольного руху, який у 2008-2010 роках провів розсекречення раніше таємних архівів КГБ.

Нагадаємо, що у лютому 2011 року СБУ провела першу слідчу дію в цій справі, допитавши Забілого. За повідомленням історика, слідчих цікавили навчальні матеріали КГБ та інформація про діяльність радянських спецслужб у Прибалтиці.

На захист Забілого висловилися кілька сотень вчених із всього світу та правозахисні і громадські організації.

 

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".