В США померла донька Сталіна (ФОТО)

На 85-му році життя померла дочка радянського лідера Йосипа Сталіна Світлана Аллілуєва, яка втекла з СРСР у 1967-му - спершу в Швейцрію, а потім у США, де мешкала під іменем Лана Пітерс.

Про це Російській службі Бі-бі-сі повідомив представник адміністрації округу Річленд американського штату Вісконсін.

"Я можу лише підтвердити, що вона померла 22 листопада", - сказав Бі-бі-сі юридичний представник округу Бен Саутвік.

За словами судді-коронера Мері Тернер, Аллілуєва, яка жила в США під ім’ям Лана Пітерс, померла в будинку пристарілих.

Раніше у неї було діагностовано рак прямої кишки.

Лана Пітерс

Інформація про можливу смерть дочки Сталіна з’явилася в мережі і раніше, пише газета New York Times, однак місцева похоронна фірма, яка, імовірно займалася організацією траурних заходів, відмовилася підтвердити смерть Лани Пітерс.

Представники влади Вісконсіна припускали навіть, що вона померла кілька місяців тому.

Спроби з’ясувати подробиці по телефону у її дочки, Ольги Пітерс, яка взяла собі ім’я Кріз Еванс, також ні до чого не привели.

Світлана Сталіна народилася 22 лютого 1926 року в Ленінграді.

Після смерті батька в 1953 році вона взяла прізвище матері і стала Світланою Аллілуєвою.

Вона закінчила історичний факультет МДУ та аспірантуру Академії суспільних наук при ЦК КПРС, після чого працювала перекладачем з англійської мови та літературним редактором, пише РІА "Новості".

1967 року Світлана Аллілуєва, поїхавши до Індії, щоб взяти участь у похоронах Браджеша Сінгха, якого в деяких інтерв’ю називала своїм чоловіком, відмовилася повертатися до СРСР.

Переїзд на Захід і подальша публікація книжки "Двадцять листів другу" (1967), в якій Аллілуєва згадувала про свого батька і кремлівське життя, викликали світову сенсацію.

 Світлана Сталіна (посередині) з братом і батьком

На деякий час вона зупинилася в Швейцарії, потім жила в США.

1970 року вийшла заміж за американського архітектора В.В.Пітерса, народила доньку, незабаром розлучилася, але зберегла за собою ім’я Лана Пітерс.

Більше про Світлану Аллілуєву та її життя читайте на "Історичній Правді".

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.