Греко-католики не планують святкувати Різдво 25 грудня

В Української греко-католицької церкви (УГКЦ) наразі відсутні ініціативи з переходу до святкування Різдва 25 грудня.

Про це заявив глава УГКЦ архієпископ Святослав (Шевчук).

"В Україні наша церква святкує Різдво і Великдень за старим стилем разом з нашими православними братами, тут ми абсолютно не відрізняємося", - сказав голова УГКЦ.

"І коли ми будемо щось змінювати, то ми хочемо це змінювати разом, щоб не дати можливості для утворення нових якихось поділів або акцентування якихось протистоянь", - підкреслив він на прес-конференції в Черкасах.

Однак, за словами глави УГКЦ, в Україні дискусії з цього приводу поки немає, мова йде лише про "внутрішні діалоги" у кожній церкві і про "дотримання місцевої традиції".

"Коли я служив в Аргентині, ми служили за новим стилем, і я почував себе комфортно, тому що ми були всі разом. Я сьогодні в Україні, і ми святкуємо за старим стилем - я теж себе почуваю дуже комфортно", - підсумував Святослав.

Усі християни західного обряду (римо-католики і протестанти) і більшість православних відзначають Різдво за григоріанським календарем 25 грудня.

У той час як Єрусалимська, Грузинська, Московська і Сербська церкви, а також українські православні і греко-католики святкують Різдво 7 січня (за юліанським календарем).

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.