Охоронці пам’яток Києва розробили свою стратегію на противагу Попову

На відміну від Стратегії розвитку Києва, розробленої КМДА, створено альтернативну Стратегію збереження культурної спадщини Києва.

Про це повідомив член Головної ради Українського товариства охорони пам′яток історії та культури (УТОПІК), голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

Відповідна Стратегія була розроблена на виконання рішень спільного засідання колегії ICOMOS та УТОПІК, де розглядалось питання "Про сучасний стан, проблеми та основні напрямки пам’яткоохоронної діяльності громадськості зі збереження і охорони культурної спадщини м. Києва".

"Турбуватись про місто повинна влада, але з якихось дивних причин вона, володіючи фінансовими і кадровими ресурсами, швидше нищить місто, ніж охороняє його, - вважає Бригінець. - А захистом столиці займаються громадські і міжнародні організації".

Серед об’єктів, що найбільше турбують експертів - Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник, Національний заповідник "Софія Київська", Національний архітектурний музей "Київська фортеця" та Державний історико-архітектурний заповідник "Стародавній Київ".

Відтак стосовно заповідника "Стародавній Київ" експерти наполягають на відновленні статусу заповідника як окремої юридичної особи.

Крім того, експерти наголошують на необхідності розробити план організації території заповідника, забезпечити фінансування робіт з реставрації, консервації, пристосування, ремонту пам’яток та об’єктів культурної спадщини.

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.