На могилі хорунжого Армії УНР освятять пам’ятник

12 серпня 2012 року у селі Нижнів Тлумацького району Івано-Франківської області відбудеться освячення пам’ятника на місці поховання хорунжого 3-ї Залізної дивізії Армії УНР Тихона Хилюка. Урочистості розпочнуться о 12:30 на місцевому греко-католицькому кладовищі.

 

"Випадок з могилою цього вояка є досить унікальним, - пояснює координатор благодійної ініціативи "Героїка" Павло Подобєд. – На території України збереглось буквально декілька поховань воїнів Армії УНР. Решта могил були знищені радянською владою або досі є невідомими. Проте нам вдалось відшукати не лише документи, що проливають світло на життя Тихона Хилюка, але й згадку про дату та місце похорону. Відтак вшанування загиблого старшини стало реальністю аж за 92 роки по його смерті"".

Пам’ятник збудовано на кошти жертводавців з Наддніпрянської України та громади села. На урочистостях будуть присутні родичі загиблого воїна, які прибудуть до Нижнева зі столиці України.

  

Хилюк Тихін Феофанович (1883 - 29.08.1920) - хорунжий Кінної сотні штабу 8-ї стрілецької бригади 3-ї Залізної дивізії Армії УНР.

Народився у 1883 році в селі Гурівці Бердичівського повіту Київської губернії (тепер село Гурівці Козятинського району Вінницької області).

Родина Хилюків була заможною. Батько мав власного вітряка та добротну хату у Галасаївому кутку Гурівців. У господарстві допомагали четверо синів: Юстин, Омелько, Тихін, ім’я четвертого невідоме.

Тихін закінчив вищу початкову школу. 5 березня 1920 р. вступив до Окремого відділу ім. Івана Сірка Армії УНР на посаду молодшого старшини кулеметної ватаги.

З травня 1920 р. продовжив службу в Кінній сотні штабу 8-ї стрілецької бригади 3-ї Залізної дивізії Армії УНР. Учасник боїв з більшовиками в травні 1920 року за оборонну лінію Ямпіль-Чернівці. Від травня 1920 року і аж до самої гибелі брав участь в усіх бойових діях 8-ї бригади 3-ї Залізної дивізії.

Під час спроб 41-ї радянської дивізії форсувати Дністер (Армія УНР утримувала 100-кілометрову ділянку фронту вздовж річки) проявив себе як хоробрий старшина. В одному з таких боїв, який мав місце 28 серпня 1920 року поблизу села Комарівка (тепер Тернопільська область), прикривав тили 9-ї бригади кулеметним вогнем.

Незважаючи на шалений натиск червоних Тихін Хилюк не залишив своєї вогневої позиції. Він був заскочений ворогом з-за спини і заколотий багнетом. Завдяки хоробрості хорунжого Тихона Хилюка, козака Андрія Марчака, козака Єрмолаєва, хорунжого Василя Кривли, хорунжого Костя Пашкевича, сотника Віроцького 9-та бригада (декілька сотень вояків) Армії УНР уникнула загибелі в районі села Шкільна Гута.

Сам Хилюк отримав важке поранення. Козаки перенесли Тихона через річку. Зупинились у місті Нижнів (тепер село Тлумацького району Івано-Франківської області). Наступного дня, 29 серпня, хорунжий Хилюк помер.

Поховали українського старшину з військовими почестями на міському цвинтарі. Після Другої Світової війни його могила, в числі інших військових поховань, була знищена комуністами.

Мав дружину та четверо дітей. Подальша доля родини невідома.

 

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.