АНОНС: українсько-німецький семінар про остарбайтерів та емігрантів

У Києві відбудеться українсько-німецький семінар "Друга світова війна: примусова праця, репатріація, еміграція".

Про це "Історичній Правді" повідомила в Інституті історії України НАНУ.

Захід розпочнеться 6 вересня 2012 року в 11:00 за адресою: Київ, вул. Михайла Грушевського, 4, зал засідань Вченої ради Інституту історії.

Учасники:

- Інститут історії України НАНУ

- Міжнародна громадська організація "Міжнародний фонд "Взаєморозуміння і толерантність"

- Історичний інститут при Юстус-Лібіг університеті в Гіссені (Німеччина, земля Гессен)

ПРОГРАМА:

Вітальне слово:

- директор інституту історії України НАН України, академік НАН України Валерій Смолій

- професор Історичного інституту при Юстус-Лібіг університеті в Гіссені (Німеччина, земля Гессен) доктор Томас Бон (Thomas Bohn).

Доповідачі:

Ігор Лушніков (МГО "МФ "Взаєморозуміння і толерантність"): Наукова та гуманітарна діяльність МГО МФ "Взаєморозуміння та толерантність" по збереженню історичної пам’яті про жертв націонал-соціалізму.

Гелінада Грінченко (Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна): "Від депортації до репатріації" − українські примусові робітники в радянській пропаганді та агітації 1942−1953 рр.

Марина Дубик (Інститут історії України НАНУ): Тематична різноманітність листів від українських громадян до УНФ "Взаєморозуміння і примирення" (1997–2003)

Тетяна Пастушенко (Інститут історії України НАНУ): Репатріація в Україну у спогадах колишніх остарбайтерів, які повернулися до Києва

Презентація спільного українсько-німецького проекту "Переміщенні особи регіону Міттельгессен: 1945−1960 рр."

Андрій Казимірів (Історичний інститут при Юстус-Лібіг університеті в Гіссені): Табори для переміщених осіб в центральному Гессені, на прикладі міст Гіссен, Марбург та Вецларь

Назарій Гутцул (Історичний інститут при Юстус-Лібіг університеті в Гіссені): Культурне життя в Ді-Пі таборі, на прикладі Робітничої світлиці в Гіссені.

Дивіться також: "Українці на примусових роботах у Третьому рейху. Скільки їх було?"

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.