Історики й богослови обговорять 1150-річчя Київської православної митрополії

У Києві відбудеться міжнародна науково-практична конференція "Заснування Київської Митрополії та християнізаційні впливи на Русі-Україні за часів Великого князя Київського Оскольда: 1150 років".

Конференція приурочена до 1150-річчя заснування Київської Митрополії та прийняття в 60-х роках ІХ ст. християнства київською правлячою елітою Русі-України, повідомляють організатори.

За словами організаторів, захід проводиться "відповідно до рішення Священного Синоду Української Православної Церкви від 28 червня 2011 року".

Мета конференції: вивчення, узагальнення та систематизація знань про заснування Київської Митрополії у складі Константинопольського патріархату, прийняття християнства Великим князем київським Оскольдом та вплив даних подій на подальший розвиток Русі-України в ІХ–Х ст., відзначення 1150-річчя від заснування Київської Митрополії на Русі-Україні в ІХ ст.

Конференція проходить за участі представників вітчизняних і зарубіжних вищих навчальних  закладів, наукових установ та організацій.

В організаційний комітет конференції входять митрополит УПЦ МП Володимир (Сабодан), ректор КНУ імені Шевченка Леонід Губерський, ректор Національного педуніверситету імені Драгоманова Віктор Андрущенко, історики, філологи та священики.

Загалом список організаторів і учасників довжелезний - від Міністерства освіти до Елладської православної церкви.

Конференція відбудеться 14-15 грудня 2012 року в головному ("червоному") корпусі КНУ імені Шевченка (Володимирська, 60) і в центральному корпусі Національного педадогічного університету імені Драгоманова (Пирогова, 9). 

На конференції будуть проголошені такі доповіді:

Дробот Іван Іванович, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії та філософії історії, директор Інституту філософської освіти і науки Національного педагогічного університету імені Драгоманова: "Питання християнизації Руси-України за часів князя Аскольда в українській історіографії".

Гузенко Світлана Михайлівна, кандидат історичних наук: "Передумови хрещення Русі в працях професорів Київської духовної академії та М.Ю. Брайчевського".

Конча Сергій Вікторович, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник, філософський факультет Київського Національного університету імені Шевченка: "Літописний образ Аскольда: до питання про достовірність".

Гур’янова Ірина Едуардівна, cтарший викладач кафедри філософії Рівненського державного гуманітарного університету: "Аскольдовое крещение Руси как геополитический выбор".

Візер Світлана Олександрівна, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України Інституту історичної освіти Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова: "Особливості утвердження християнства в Україні: "Київське Православ’я".

Савченко Сергій Миколайович, магістрант відділення релігієзнавства Інституту філософської освіти і науки Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова: "1130 років пам’яті князя Аскольда. До питання походження князя Аскольда та хрещення руських земель".

Протоієрей Іоан Смакоуз, кандидат богослов’я, викладач Почаївської духовної семінарії УПЦ, настоятель Свято-Микильської церкви в с. Лідахів. "Значення християнства в добу княжіння Оскольда".

Котлярова Тетяна Олександрівна, кандидат філософських наук, доцент кафедри культурології Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова: "Антихристиянські настрої в давньокиївському суспільстві часів правління князя Оскольда".

Кузєнков Павло Володимирович, кандидат історичних наук, доцент історичного факультету Московського державного університету імені М. Ломоносова, викладач візантології в Сретенській духовній семінарії: "Учреждение роской архиепископии при Василии I и патриархе Игнатии".

Мацелюх Іванна Андріївна, аспірантка кафедри історії права та держави юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка: "Заснування Київської митрополії: історико-правовий аспект".

Архімандрит Арсеній (Бочкарь), доктор богослов’я, доцент Ужгородської української богословської академії імені святих Кирила і Мефодія УПЦ та Карпатського університету імені Августина Волошина: "Перший святий Предстоятель Української Православної Церкви митрополит Михаїл та заснування Київської Митрополії".

Йосиф Мілян, протосинкел Київської Архиєпархії Української Греко-Католицької Церкви: "Цивілізаційне значення заснування Київської Митрополії".

 

Гордієнко Дмитро Сергійович, провідний археограф Інституту української археографії та джерелознавства імені Грушевського НАН України: "Поход росов на Константинополь в 860 г. и установление культа Покровы Богородицы на Руси".

Високопреосвященнійший Іоанніс (Тассіас), митрополит Лангадський Солунської Митрополії Елладської Православної Церкви, доктор богослов’я, доцент, член-кореспондент Міжнародної академії богословських наук: "Шанування святих Кирила і Мефодія на їх батьківщині у Салоніках".

Тахіаос Антоній-Еміль, доктор історичних наук, професор, член-кореспондент Афінської академії наук (Греція), зарубіжний член Сербської та Болгарської академій наук, почесний доктор історії Софійського державного університету (Болгарія), почесний доктор Православного богословського інституту в Парижі та Свято-Володимирської православної семінарії (м. Нью-Йорк, США), голова Наукового товариства Кирила та Мефодія,  почесний президент Грецького товариства славістів, відповідальний редактор міжнародного щорічника грецького слов’янознавства "Суrillomethodianum": "Значение миссии святых Кирилла и Мефодия для славянского мира".

Високопреосвященнійший Георгій (Странський), архієпископ Михаловський і Кошицький Православної Церкви Чеських земель та Словаччини: "Моравська місія святих Кирила і Мефодія".

Степовик Дмитро Власович, доктор філософських наук, доктор мистецтвознавства, доктор богословських наук, професор історії культури Українського Вільного Університету в Мюнхені (Німеччина), провідний науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського НАН України: "Візантія і Київська Русь в ІХ ст.: взаємини політичні та культурні".

Пількевич Андрій Леонідович, кандидат історичних наук, асистент кафедри історії стародавнього світу та середніх віків Київського національного університету імені Шевченка: "Візантійський вплив в системі економічних перетворень Київської Русі ІХ–Х ст.".

Жданович Олеся Петрівна, кандидат історичних наук, науковий співробітник Сектора дослідження цивілізацій Причорномор’я Інституту історії України НАН України: "Взаємодія християнського світу з кочовиками Степу".

Казарін Володимир Павлович, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедрою літератури Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського: "Херсонес Таврический в самосознании славян".

Шульга Яна Михайлівна, аспірантка історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка: "Святиня на Аскольдовій могилі як об’єкт внутрішнього паломництва у XVIII ст.".

Ситий Юрій Миколайович, старший науковий співробітник Чернігівського національного педагогічного університету, заступник директора Центру археології та давньої історії Північного Лівобережжя: "Місце Києва та Чернігова у поширенні християнства на Русі".

Івакін Всеволод Глібович, кандидат історичних наук, науковий співробітник Центру археології Києва Інституту археології НАН України: "Київські поховання епохи вікінгів".

Луценко Роман Миколайович, науковий співробітник Чернігівського національного педагогічного університету: "Страх мерців в контексті змін у поховальному обряді Давньої Русі".

Меркуль Олександр Валерійович, магістрант історичного факультету Гомельського Державного Університету імені Ф. Скорини (Білорусь): "Христианизация Турова в свете христианизации Туровской земли".

Малюська Вікторія Анатоліївна, кандидат наук з державного управління, доцент кафедри державного управління і менеджменту Національної академії державного управління при Президентові України: "Вплив християнства на формування сакральної культури Київської Русі".

Чебанюк Олена Юріївна, кандидат філологічних наук, доцент, старший науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського НАН України: "Покрова Святої Богородиці як церковне, громадське і народне свято українців".

Ухтомський Андрій Олексійович, кандидат богослов’я,  викладач Київської духовної  академії та семінарії УПЦ: "Крещение князем Ярославом Мудрым костей Олега и Ярополка (к современному исследованию вопроса)".

Нікітенко Мар’яна Михайлівна, кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника: "Ієротопія печер Київської лаври: синтез православної  традиції  ісихазму та просторових уявлень давніх слов’ян".

- Джиджора Євгеній Володимирович, кандидат філологічних наук, доцент кафедри журналістики Одеського національного університету імені І.І. Мечнікова: "Формування культу перших київських святих у ранньосередньовічних гімнографічних пам’ятках".

- Ковальчук Наталія Дмитрівна, доктор філософських наук, професор кафедри історії, теорії культури та музикознавства Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв: "Феномен святості в контексті культури Київської Русі".

- Корнієнко Вячеслав Васильович, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства імені Грушевського НАН України: "Чи існували в Давній Русі "раби пекла і диявола"? (до питання прочитання й інтерпретації графіті № 166/167 з Софії Київської)"

та численні інші доповіді.

Під час конференції відбудеться фестиваль-конкурс духовної пісні "Оскольдів глас", присвячений 1130-й річниці з часу загибелі від рук язичників у 882 р. київського князя-християнина Оскольда-Миколая. У заході беруть участь співаки-солісти у народній, академічній та естрадній манері виконання.

 

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.