Спецпроект

Влада перейнялася будівництвом Музею Лесі Українки у Грузії

Міністерство закордонних справ України звернулося до Кабінету Міністрів України з проханням передбачити кошти на будівництво нового приміщення Музею Лесі Українки в м. Сурамі (Грузія).

Про це повідомляє прес-служба народного депутата, Олександра Бригинця. 

Міністерство прозвітувало, що до кінця 2013 року за рахунок коштів спонсорів планується виготовити проектно-кошторисну документацію на будівництво Музею Л.Українки. Саме будівництво також фінансуватиметься за рахунок спонсорів. Саме тому у зв’язку із відзначенням у 2021 році 150-річчя від Дня народження Л.Українки, МЗС звернулося до Кабміну з проханням передбачити у ві дповідній урядовій програмі кошти на реалізацію зазначеного вище проекту.

Тобто, з одного боку Міністерство говорить, що Музей будуватиметься за гроші спонсорів, з іншого - просить передбачити відповідні гроші в Держбюджеті.

11 липня 2013 року Грузія прийняла клопотання ГО "Спілка Л. Українки в Грузії" щодо будівництва нового приміщення музею на місці старого, виділивши рішенням зборів управи (районної ради) Хашурського муніципалітету земельну ділянку під будівництво музею. З огляду на обмеженість державного та місцевого бюджетів, грузинська сторона не має можливості забезпечити фінансування видатків та будівництво нового приміщення музею. 

Тому на сьогодні опрацьовується можливість вирішення цього питання у рамках бюджетної програми "фінансова підтримка забезпечення міжнародного позитивного іміджу України, заходи щодо підтримки зв’язків з українцями, які проживають за межами України".

За домовленістю із місцевою владою Грузії, замовником будівництва нового приміщення музею виступатиме товариство Лесі Українки, яке очолює колишній мер м. Сурамі Т.Гоголадзе.

Будівля ХІХ ст., в якій протягом 60 років діяв Музей Лесі України в грузинському місті Сурамі, суттєво зносилася та має усі ознаки аварійної. Саме тому, за висновками грузинського ТОВ "Прогресі", потребує заміни, бо вкладати гроші в її реконструкцію недоцільно.

Теми

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.