У Харкові скасували парад на День Перемоги

Харківська обласна державна адміністрація скасувала військовий парад 9 травня, у Харкові.

Про це заявив голова облдержадміністрації Ігор Балута журналістам на прес-конференції, повідомляє прес-служба Харківської ОДА.

За його словами, рішення було прийнято на підставі інформації від силових органів. 

"Ми розраховували, що зможемо купірувати ситуацію, але у нас є дані, що плануються не просто провокації від громадян, які чимось не задоволені, а провокації, пов'язані з масовими жертвами. Ми обговорили ці питання в штабі і з представниками ветеранських організацій", - сказав Балута.

Ветеранські організації області з розумінням поставилися до такого рішення. Більш того, за словами голови Харківської обласної організації ветеранів України Анатолія Хіневича, ветерани самі просили розглянути питання про обмеження масових заходів.

"Сьогоднішні умови наклали певні обмеження, про які сказав Ігор Миронович. Вони несуть певну небезпеку з точки зору застосування техніки та інших видів озброєнь. Ми з цим рішенням згодні", - заявив Хіневич.

"Ветерани самі запропонували – тому що вони виходять і в інтернет, і програми переглядають – вони самі сказали: запропонуйте, коли підете на нараду, щоб все-таки скасували масовість на площі. Ми не хочемо ризикувати життям людей, раз така обстановка складна", - розповіла виконавчий директор Харківської обласної Асоціації громадських організацій інвалідів и ветеранів війни Валентина Дроботько.

За словами Балути, святкові заходи на площі в Харкові могли зібрати від 55 до 80 тисяч людей. "Ми планували парад з військовою технікою і літаками", - розповів голова ОДА.

Він повідомив, що менш багатолюдні заходи, присвячені Дню Перемоги, - покладання квітів на Меморіалі в Лісопарку і на Висоті маршала Конєва, - обов'язково будуть проведені. Також в районах Харкова та області працюватимуть польові кухні, святкові заходи відбудуться і в навчальних закладах Харківщини.

На сайті Харківської ОДА у вівторок ввечері з’явилося звернення до мешканців Харківської області, в якому Балута висловив ветеранам вдячність за подвиг у Другій Світовій війні, але пояснив, що "цього року вперше з моменту офіційного святкування 9 травня ми змушені відмовитися від проведення масових заходів".

"Це рішення далося нам нелегко і з болем у серці, оскільки до сьогоднішнього ранку (6 травня) ми проводили все необхідне для гідного святкування Дня Перемоги. На жаль, відомості, які ми маємо, свідчать про спроби деструктивних сил, в тому числі і зарубіжних, зазіхнути на честь, гідність, здоров'я і саме життя учасників святкових заходів", - наголосив Балута.

Він закликав ветеранів "залишаться вдома в цей неспокійний і небезпечний час" і відзначити День Перемоги в сімейному колі, бо "немає більш страшної і підлої провокації, ніж підняти руку на учасника Великої Вітчизняної війни".

У квітні депутат Харківської облради Михайло Добкін повідомив, що з ініціативи міського голови Геннадія Кернеса у місті планується масштабний військовий парад з використанням військової техніки,

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.