Гітлер і Сталін були союзниками-агресорами - історики

У Києві відбувся круглий стіл, присвячений 75-річчю пакта Молотова-Ріббентропа (Сталіна-Гітлера).

Про це ІП повідомили в Українському інституті національної пам’яті, який був організатором заходу.

Учасники круглого столу ухвалили резолюцію, в якій підтвердили, що підписання у Москві 23 серпня 1939 року договору про ненапад між нацистською Німеччиною та СРСР відкрило шлях до початку Другої світової війни.

На початковому етапі якої обидва тоталітарні режими виступали союзниками-агресорами, наголосили науковці.

"У самому факті підписання договору між Німеччиною і СРСР про ненапад не було нічого надто неординарного чи протиправного, якби разом із договором не було укладено таємний додатковий протокол, - наголосив доктор історичних наук Іван Патриляк. - Документ передбачав розмежування сфер впливу сторін у Східній та Центральній Європі, грубо порушуючи суверенітет і територіальну цілісність цілої низки незалежних держав".

Радянська сфера впливу охоплювала Естонію, Латвію, Фінляндію, Бессарабію та східну частину польської держави (на схід від річок Нарев, Вісла, Сян). На радянському боці, окрім українських і білоруських етнічних земель, опинилися Люблінське та частина Варшавського воєводств, заселених головним чином поляками.

Іван Патриляк спростував тезу радянських і російських вчених та пропагандистів, які вперто доводили/доводять, що СРСР був лише жертвою в роки Другої світової війни, але не мав жодного стосунку до її провокування.

Голова правління Української Гельсінської спілки з прав людини, директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров пояснив юридичну складову та презентував збірник документів: "СССР–Германия. 1939–1941. Документы и материалы о советско-германских отношениях с апреля 1939 г. по июнь 1941 г.".

Учасники круглого столу звернулися до Президента, ВР, Кабміну, органів виконавчої влади та місцевого самоврядування із такими пропозиціями:

   - долучитись до співпраці із європейськими країнами щодо міжнародної правової оцінки злочинів комунізму та нацизму.
   - сприяти активізації досліджень істориками та правниками домовленостей і співпраці між Радянським Союзом та Третім Рейхом, а також подолання міфів щодо них.
   - забезпечити вільний доступ до архівних документів комуністичних спецслужб шляхом прийняття закону про доступ до архівних документів спецслужб колишнього СРСР.
   - запровадити вшанування на державному рівні 23 серпня Загальноєвропейського дня пам’яті та примирення.
   - вшанувати 1 вересня 2014 р. усіх жертв Другої світової війни з покладанням квітів до пам’ятників загиблим у 75-ту річницю початку трагедії.

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.