У Могилянці - конференція про Київ 1860-1920 років. ПРОГРАМА

У Києво-Могилянській академії відбудеться конференція "Живучи в модерному місті: Київ кінця ХІХ – середини ХХ століть".

Про це повідомляють організатори.

Виступи спікерів об'єднані за темами:

- "Ідентичності киян: на межі національних і локальних проектів",
- "Київ як поле культурних і політичних практик",
- "Київські образи та їх творці",
- "Ідеологізація міського простору",
- "Повсякденне життя і обивательські практики",
- "Місто в період політичних катаклізмів",
- "Вплив процесів модернізації на розвиток міста".

Завершальною подією конференції стане круглий стіл "Про що мовчить "Старий Київ"?" за участю Оксани Забужко, Михайла Кальницького, Арсенія Фінберга.

Час і місце: 10-12 грудня 2015 року. Київ, Центр польських та європейських студій НаУКМА, вул. Волоська, 10 (метро "Контрактова площа").

Вхід вільний.

ПРОГРАМА:

10.12.2015 – четвер

18:00-20:00 – "Збереження історичних пластів сучасного Києва": розмова з Ганною Бондар, в.о. Директора департаменту містобудування та архітектури КМДА

11.12.2015 – п’ятниця

9:30-11:30 Київ як поле культурних і політичних практик

Модераторка: Олена Бетлій
Інна Булкіна. – До історії київських поетичних антологій
Остап Середа. ­ Музичний театр і культурна політика у Києві в період "Великих реформ" (1860­-1870­-ті рр.).
Ольга Мартинюк. ­ Електоральні зібрання у Києві 1906-­1912 рр. як практика демократії
Дискутант: Сергій Єкельчик.

11:45­-13:45 Київські образи та їх творці

Модератор: Максим Яременко
Євгенія Сарапіна.­ Shaping and Transformations of Kyiv Collective Memory Mithologems: a Case Study of Kyiv Guidebooks
Катерина Диса.­Представлення образу сучасного міста в путівниках по Києву межі ХІХ-­ХХ ст.
Ольга Скороход.­ Київ у Лютневій революції: переусвідомлення унікальності та кристалізація українськості
Віталій Масненко.– Київ та "образ Києва" у житті та ментальному просторі В’ячеслава Липинського
Дискутантка: Інна Булкіна.

15:00­-17:00 Ідентичності киян: на межі національних і локальних проектів

Модераторка: Ольга Скороход
Олег Купчик. ­ Місця пам’яті азербайджанців у м. Києві в контексті їх громадсько­політичної активності в 1900–1920 рр.
Mariusz Korzeniowski.­Polacy w życiu kulturalnym Kijowa w latach pierwszej wojny światowej
Dariusz Tarasiuk.­Działalność polityczna Polaków w Kijowie w 1917 r.
Ірина Мелешкіна. ­ Театр "Кунст Вінкл" (1922-1928). Побутування єврейського театру у Києві І третини ХХ ст.
Дискутантка: Олена Бетлій

17:30­-19:00 Ідеологізація міського простору

Модераторка: Катерина Диса
Сергій Біленький. ­ Імперський урбанізм на пограниччі: Київ, 1800-­1905
Світлана Шліпченко. ­ Порядок і Форма: Просторові і соціальні трансформації міського парку
Сергій Єкельчик. ­ "Люба сестронько, милий братику": Хто, як і для чого відбудовував Хрещатик
Дискутантка: Наталя Шліхта

12.12.2015 – субота

9:30­-11:15 Вплив процесів модернізації на розвиток міста

Модераторка: Ольга Гнидюк
Стефан Машкевич. ­ The Role of Public Transportation in Pre­revolutionary Kiev
Анатолій Мельник. ­ Санітарно­епідеміологічна ситуація у м. Києві (1870­ті - 1880­ті)
Анна Тютюнник. ­ Організація допомоги психічнохворим у Російській імперії на прикладі будинку для божевільних Кирилівських богоугодних закладів (від заснування до 1917 р.)
Марина Кібальна. ­ Popular Science in Kyiv in the late 19th- early 20th century
Дискутантка: Катерина Диса

11:30­-13:00 Повсякденне життя і обивательські практики

Модератор: Віталій Скальський
Тетяна Водотика. ­ Зайнятість як повсякденна практика киян другої чверті ХІХ століття: еволюція та розвиток структури
Анастасія Боженко. ­ Модерне місто як символ свята: простір дозвілля киянина у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.
Станіслав Могильний. ­ Гумор та сатира на сторінках київської преси початку ХХ століття: образи політики та повсякденного життя
Дискутантка: Катерина Кобченко

14:00-­15:30 Місто в період політичних катаклізмів

Модератор: Сергій Єкельчик
Гвідо Гаусманн. ­ Kyiv and the Dnipro at the Beginning of the 20th century. Enquiring the Environmental Approach to Urban Studies
Віталій Скальський. ­ Весняна повінь на Дніпрі 1917 р.
Яна Купчик. ­ Діяльність Київської міської думи по охороні громадського порядку у період революції
Тетяна Шевченко. - "С самого раннего возраста воспитывала я своего сына в коммунистическом и революционном духе'": „біле" київське міщанство в лещатах радянської держави
Дискутантка: Ольга Мартинюк

15:45­-17:15 Жіноче досвідчення міста

Модераторка: Ольга Мартинюк
Катерина Кобченко. ­ Жіноче студентство Києва кінця ХІХ – початку ХХ ст.: сторінки соціальної топографії
Олена Бетлій. – Буття киянкою в роки Першої світової війни
Ольга Гнидюк. ­ Материнство і дитинство у повоєнному місті: Київ
Дискутантка: Оксана Кісь

18:00-19:30 – круглий стіл: "Про що мовчить "Старий Київ"?" Учасники: Оксана Забужко, Михайло Кальницький, Арсеній Фінберг

Подія відбувається за підтримки представництва Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні.

Афіша заходу

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.