Документи про розшук чекістами шефа штабу УПА. СКАНИ

Центр досліджень визвольного руху (ЦДВР) опублікував радянський план розшуку й ліквідації шефа Головного військового штабу УПА Олекси Гасина – "Лицаря" та інші документи про нього з архівів радянських спецслужб.

Оприлюднення документів на Електронному архіві визвольного руху стало можливим завдяки співпраці з Архівом СБУ.

В ЦДВР зазначають, що радянські спецслужби намагалися зловити Гасина 10 років — допитували членів родини та інших учасників українського націоналістичного підпілля, вилучали листи, переслідували.

Коли вороги врешті підійшли достатньо близько, "Лицар" відбув свій останній бій — застрелився, щоб не потрапити в руки ворогу.

Постанова про заведення справи-формуляру на члена Центрального проводу ОУН Олександра Гасина

Колекція документів про Олексу Гасина включає орієнтування радянських спецслужб по справі упівця, протоколи допитів про нього, переклади з української його листів, фото дітей.

Один з документів, створений у січні 1947 року, складається з дев'яти пунктів і має назву "План агентурно-оперативных мероприятий по розыску та ликвидации члена Центрального Провода ОУН "Лыцаря"".

"В орієнтуваннях спецслужб є опис зовнішності, одягу, звичок, рис характеру, стану здоров'я Олекси Гасина, є довідки про його імовірне місцезнаходження та зв’язки з іншими повстанцями, — розповідає заступник директора ГДА СБУ історик Володимир Бірчак. — Цікавим є один із останніх його листів до дружини з порадами як переховуватися від радянських спецслужб".

Переглянути колекцію документів можна на сайті Е-архіву визвольного руху avr.org.ua за посиланням

Нагадаємо, що у 2014 році відновлено вільний доступ до розсекречених у 2008-2010 роках документів колишньої радянської спецслужби — ЧК-НКВД-КГБ, які зберігаються в Архіві СБУ.

Перша сторінка плану агентурно-оперативних заходів з розшуку та ліквідації члена Центрального Проводу ОУН "Лицаря"

Сталий доступ до цих матеріалів повинен бути гарантований кожному на виконання Законів України та Рекомендації № R (2000) 13 Комітету міністрів Ради Європи країнам-членам стосовно європейської політики доступу до архівів, яка як невід’ємну ознаку демократії передбачає обов’язкову можливість дізнатися об’єктивно про елементи своєї історії.

21 травня 2015 р. набув чинності Закон України "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", відповідно до якого запроваджується вільний доступ до архівів та передача їх з-під відомств силових органів до Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті (ГДА УІНП).

Відкритий у березні 2013 року Електронний архів визвольного руху avr.org.ua є спільним проектом Центру досліджень визвольного руху, Львівського національного університету імені Івана Франка та Національного музею "Тюрма на Лонцького". Сьогодні в Е-архіві доступні копії 23139 документів. Місія проекту — робити минуле доступним.

Фотокопія тимчасового посвідчення Олекси Гасина, виготовлені на ім'я Олексіва Ярослава Михайловича

Гасин Олекса (Олександр) Іванович народився 08.07.1907 в с. Конюхів на Львівщині. Закінчив Стрийську гімназію, де навчався разом зі С. Бандерою (1928), школу підхорунжих польської армії (1929), студент факультету сухопутної і водної інженерії Львівської політехніки (1931–1935 рр., з перервами через арешти).

Член УВО, в ОУН від 1929 р. У 1934-35 рр. відбував покарання у концтаборі Береза-Картузька. Неодноразово арештований польською поліцією (1931, 1933, 1937).

 Олекса Гасин

Перебував на різних організаційних посадах в ОУН - від організаційного референта окружного проводу до крайового провідника. Після Акта проголошення незалежності України 30 червня 1941 обираний 1-м заступником військового міністра в Українському державному правлінні. Ув’язнений Гестапо в Дрогобичі в 1942.

У грудні 1943 — січні 1944 рр. та з січня 1946 р. —  шеф Головного військового штабу УПА і військовий рефрент Проводу ОУН(б). Один з розробників тактики підпілля ОУН у післявоєнний період. 1948 підвищений до рангу полковника.

31 січня 1949 р. потрапив у засідку біля конспіративної квартири у Львові й застрелився, щоб не потрапити до рук агентів МГБ. 14.10.1952 Українська головна визвольна рада посмертно підвищила Гасина до звання генерал-хорунжого.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.