15 травня під Києвом ушанують жертв політичних репресій

У неділю, 15 травня 2016 року, об 10.00, на території Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» (пр-т Броварський у Дніпровському р-ні Києва) відбудуться вшанування до Дня пам’яті жертв політичних репресій.

Участь у пам’ятних заходах візьмуть Президент України, керівництво уряду та парламенту, духовенство й громадськість. Український інститут національної пам’яті представить фотодокументальну виставку "Биківня – територія пам’яті". 

На околиці Києва, у Биківнянському лісі, знайшли свій останній спочинок письменники Михайль Семенко, Майк Йогансен, Вероніка Черняхівська, художники Михайло Бойчук, Микола Касперович, академіки Федір Козубовський, Петро Супруненко, митрополит УАПЦ Василь Липківський та десятки тисяч інших жертв сталінського "Великого терору" 1937-1938 років.

Під час вшанувань заплановані виступи керівництва держави, покладання вінків і квітів до Міжнародного меморіалу жертвам тоталітаризму 1937-1941 років, панахида, громадський мітинг-реквієм.

Програма заходів:

10.00 – офіційна церемонія вшанування пам’яті жертв політичних репресій вищим керівництвом держави;

10.40 – молитва за невинно убієнними, опісля – громадські вшанування.

З 8.00 до 15.00 від станції метро Лісова автобуси підвозитимуть охочих вшанувати пам’ять жертв політичних репресій до заповідника. 

Також з 8.00 до 15.00 автобуси перевозитимуть учасників громадських вшанувань територією заповідника. При вході на територію будуть встановлені рамки-металошукачі. У зв’язку з цим просимо прибути заздалегідь.

Вшанування до Дня пам’яті жертв політичних репресій відбудуться за сприяння Українського інституту національної пам’яті.

У рамках пам’ятних заходів на території заповідника проходитиме фотодокументальна виставка "Биківня – територія пам’яті". Це спільний проект Національного історико-меморіального заповідника "Биківнянські могили" та Українського інституту національної пам’яті.

12 банерів розповідають про розгортання і перебіг "Великого терору" в Україні, "територію смерті" – місця масових розстрілів у Києві, історії жертв та їхніх вбивць, а ще – про нелегкий шлях повернення історичної пам’яті про Биківнянський злочин. Експозиція містить унікальні документи й фото з українських архівів.

Биківнянське поховання жертв сталінських репресій належить до найбільших на території України. Таємна спецділянка НКВС УРСР у Биківні почала офіційний відлік своєї діяльності навесні 1937 року. 20 березня того року Президія Київської міської ради ухвалила рішення про відвід та відмежування земельної ділянки "для спецпотреб" у 19, 20 кварталах Биківнянського лісу.

Упродовж 1937-1941 років вантажівки майже щоночі привозили тіла розстріляних у київських в’язницях НКВС для таємного поховання у Биківнянському лісі. У заздалегідь підготовлені ями скидали навалом тіла жертв, які присипались вапном та засипались ґрунтом. Останній спочинок тут знайшли, за різними оцінками, від 15 до понад 100 тис. осіб, закатованих під час допитів або ж розстріляних переважно в позасудовому порядку органами НКВС у Києві.

Указом Президента України № 431/2007 від 21 травня 2007 року "Про заходи у зв'язку з 70-ми роковинами Великого терору – масових політичних репресій 1937 – 1938 років" в Україні встановлено День пам'яті жертв політичних репресій, який відзначається щороку у третю травня.

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.