Юних українців запрошують досліджувати родинну історію Другої світової

Молодь з України віком 18-20 років запрошують подавати заявки на участь у міжнародному молодіжному проекті "Історія починається в родині...".

Проект складається з трьох однотижневих зустрічей в Україні, Польщі та Німеччині.

В межах проекту молоді люди з Польщі, Німеччини та України досліджуватимуть тему родини та історії. Увагу учасників буде зосереджено на пам’яті про Другу світову війну з особливим акцентом на нацистських злочинах. Теми родини та історії розглядатимуть з двох перспектив: родини у історії та історії в родині.

Під час зустрічей в Україні, Польщі та Німеччині учасники відвідають колишні концтабори Берген-Бельзен і Аушвіц-Біркенау, а також місця пам’яті у Львові. На підставі різних джерел учасники дізнаються про долю сімей, що постраждали від німецької та радянської окупаційної політики, а також політики знищення в Європі.

В Україні під час семінару на тему усної історії учасники опанують техніки проведення інтерв’ю, щоб під час другої частини семінару в Польщі поділитися з групою інформацією та досвідом, отриманим під час дослідження вибраних родинних історій. На третій зустрічі у Німеччині учасники обговорять власні відкриття, які з’явились від участі у проекту у формі діалогу.

Через розкриття різних родинних історій організатори продемонструють, як окремі покоління в Польщі, Німеччині та Україні пам’ятають про минуле, які схожі й відмінні риси з’являються всередині кожної країни та між країнами.

Результати проекту будуть публічно представлені у вигляді онлайнової виставки зібраних учасниками родинних історій на сторінці проекту www.dialogue-of-generations.org.

До участі в проекті запрошуються молоді громадяни України віком 18-20 років, які:

  • цікавляться історією Другої світової війни, а також темою суспільної та культурної пам’яті про ці події;
  • хочуть проводити дослідження на тему долі власної родини під час Другої світової війни та у післявоєнні роки і готові поділитися пам’яттю про ці події в родині, а також готові поділитись отриманим досвідом в групі;
  • хочуть взяти участь у спільному польсько-німецько-українському проекті, результати якого будуть задокументовані та стануть доступні широкій громадськості.

Дати та місця проведення семінарів:

  • 3-9 липня 2017 р. - Львів, Україна
  • 5-11 листопада 2017 р. - Освенцим, Польща
  • 18-24 березня 2018 р. - Олдау, Німеччина

Робочі мови: англійська, польська, німецька, українська.

Умови участі:

  • обов’язкова участь у всіх трьох частинах проекту;
  • добре володіння англійською мовою (частина програми відбуватиметься національними мовами або з перекладом, частина – англійською мовою).
  • наявність закордонного паспорту громадянина України для виїзду за кордон;
  • індивідуальна страховка під час перебування за кордоном.

Щоби взяти участь у проекті просимо подати онлайнову заявку до 15 травня 2017 р. Про результати відбору організатори повідомлять до 31 травня 2017 р.

Докладніше про проект читайте тут

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.