Спецпроект

АНОНС: У Львові розкажуть про українського Праведника народів світу – Якова Сухенка

25 січня відбудеться захід до Міжнародного дня пам'яті жертв Голокосту. На якому будуть представлені матеріали про життя та діяльність Якова Сухенка, що одним з перших серед українців (1983 р.) отримав звання Праведника народів світу.

Про це йдеться у повідомленні на сайті музею "Територія Терору".

Яків Сухенко - один із більше як 2,5 тис. українців Праведників народів світу. Після окупації радянськими військами Рівного він потарпив в горнило сталінських репресій та відбував покарання у виправно-трудовому таборі.

Із приходом нацистів, йому вдалося втікти із табору і повернутись до міста. Тут він розпочав допомагати євреям.

Він забезпечував знайомих євреїв продуктами, налагоджував їхні зв’язки з родичами в інших містах, переховував у власній квартирі і навіть особисто переправляв до Центральної України, де вони вони мали більше шансів врятуватися. Зрештою у 1943 році був за свою діяльність розстріляний у Києві в Бабиному Яру.

Розмову вестимуть Петро Долганов – кандидат історичних наук, член Правління і Експертної ради ГО "Мнемоніка", доц. кафедри політичних наук Рівненського державного гуманітарного університету та Андрій Усач – науковий співробітник Музею, докторант Українського католицького університету.

Також відвідувачам буде представлено документальний анімаційний фільм "Людина з обличчям", знятий на основі мемуарів Варвари Барац, єврейки з Рівного, котра разом із донькою Мірою врятувалася від загибелі завдяки допомозі Я. Сухенка.

У заході також візьмуть участь співрежисерки анімаційного фільму "Людина з обличчям" – Роза Саркісян і Діана Ходячих.

Після завершення фільму планується дискусія та обговорення почутого матеріалу між лекторами та гостями Музею.

Час: четвер, 25 січня, 17.30.

Місце: музей "Територія Терору" (м. Львів, просп. В. Чорновола, 45 г).

Контакт: Анна Шиманська (0967835096).

Вхід вільний.

Нагадаємо, що у жовтні 2017 року посол Ізраїлю нагородив вісім українських родин Праведників народів світу.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.