Прем’єр Польщі запропонував Сейму зміни до скандального закону про IPN

Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький зранку у середу звернувся до маршалка Сейму з проханням доповнити порядок денний засідання пунктом, що стосується змін закону про Інститут національної пам’яті.

Про це повідомив голова канцелярії голови Ради міністрів Польщі Міхал Дворчик, повідомляє "Європейська правда" з посиланням на агентство PAP.

 Сейм Польщі

"Ми хочемо внести зміни на підставі відмови від частини січневих поправок до Закону про Інститут національної пам'яті. Ми відходимо від кримінальних приписів, які можуть відвернути увагу від мети цих змін", - заявив Дворчик.

"Треба пам'ятати, що ця мета полягала в тому, щоб захищати добре ім'я Польщі та історичну правду", - додав глава канцелярії.

У той же час він підкреслив, що IPN як і раніше "озброєний більш ефективним інструментом або цивільно-правовим інструментом" і, як він додав, " він зможе воювати від імені польської держави з історичною брехнею".

"Цей шлях, як показує практика, є найбільш ефективним "- сказав Дворчик.

Водночас, як стало відомо "Історичній правді" у запропонованих змінах із Закону про IPN виключаються лише пункти статті, яка говорить про "публічне приписування польському народу, чи польській державі злочинів вчинених Третім Райхом", що тягне за собою штраф або позбавлення волі на строк до 3 років.

Що ж стосується, "злочинів українських націоналістів та українських організацій, що співпрацювали з Третім Райхом", то за заперечення "злочинів бандерівців" і надалі передбачений штраф або позбавлення волі на строк до 3 років.

 Проект пропонованих змін до закону про IPN

Із Законом про IPN можна ознайомитись за посиланням. Зміни 2018 року – тут.

Нагадуємо, 6 лютого Президент Польщі підписав контраверсійний закон про IPN.

7 лютого, УІНП заявив про неможливість продовження роботи Українсько-польського форуму істориків у попередньому форматі через загрози для свободи слова у Польщі.

Як повідомлялося, 26 січня Сейм Польщі ухвалив запропонований рухом Kukiz'15 законопроект про заборону пропаганди так званої "бандерівської ідеології".

Українське МЗС заявило про свою глибоку стурбованість ухваленням цього законопроекту. Із різкою критикою законопроекту виступили ізраїльські дипломати й політики.

Вночі з 31 січня на 1 лютого Сенат Польщі ухвалив законопроект. Напередодні нічного голосування Державний департамент США оприлюднив заяву, в якій висловив побоювання, що зміни до закону про ІПН можуть підірвати свободу слова і свободу академічних дискусій.

Президент Чечні Рамзан Кадиров схвально прокоментував  зміни у польському законодавстві. Але вважає, що цих змін не досить.

5 лютого до дисксії навколо закону долучилися прем’єр-міністр країни Матеуш Моравецький, відставні дипломати, чинний голова МЗС. Також у Польщі соціологи дослідили, як поляки ставляться до новелізації скандального закону про польський Інститут нацпам'яті.

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.