Спецпроект

Петиція про збереження цвинтаря інтернованих українців у Канаді потребує підписів

Термін підписання петиції до уряду Канади з проханням зберегти унікальний цвинтар з похованнями інтернованих українців у Спіріт Лейк спливає 15 серпня.

Зініціював збір підписів 17 квітня цього року д-р Любомир Луцюк.

Ідеться про те, що під час Першої світової війни уряд Канади інтернував низку іммігрантів з-поміж європейських народів як "ворожих чужинців". Серед таких опинилися й українці.

Їх тримали у 24 таборах по всій країні, в тому числі й у таборі Спіріт Лейк. На місцевому кладовищі існує щонайменше 16 поховань інтернованих.

Міністерство сільського господарства в 1936 році продало землі, на яких розташовується цвинтар, Квебеку, а уряд провінції продав їх у 1988 році фермеру. Теперішні власники земель відмовляються від пропозицій відновити кладовище.

Петиція до уряду Канади закликає вжити заходів щодо археологічного дослідження, повторного освячення та можливості обмеженого відвідування місця для комеморативних та релігійних потреб.

Відновлення цвинтаря підтримують Канадський фонд визнання інтернування під час Першої світової війни, Українсько-канадська асоціація за громадянські свободи та Український канадський конгрес.

Підписати петицію можна на сайті Палати общин парламенту Канади.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.