АНОНС: У будинку-музеї Яворницького розкажуть, чим увінчалися пошуки барельєфу академіка

29 серпня в Меморіальному будинку-музеї академіка Дмитра Яворницького відбудеться прес-конференція, присвячена річниці викраденню бронзового художнього барельєфу, який досі не знайдено.

Захід анонсує будинок-музей на своїй сторінці у "Фейсбуці".

У ніч із 28 на 29 серпня 2017 року з фасаду Меморіального будинку-музеї невідомі викрали барельєф академіка Яворницького. Бронзовий барельєф завдовжки 1,5 м і масою біля 150 кг зробив художник В’ячеслав Юрченко у 1987 році. Досі зниклий меморіальний знак так і не знайшли. 

Так виглядав викрадений барельєф Д. Яворницькому

На прес-конференції завідувач музею Яна Тимошенко розповість про кроки, зроблені музеєм стосовно вирішення цього питання. А також, які відповіді від поліції та міської влади були отримані на звернення музею, про реакцію громадськості на подію, які ідеї і пропозиції надходили стосовно відновлення барельєфу, скільки зараз коштує виготовити барельєф у тому ж вигляді та ін.

"У листопаді цього року Меморіальному будинку-музею академіка Д.І. Яворницького виповниться 30 років. Він є одним з осередків культури міста, проводить широку культурну і освітню діяльність, а Садиба Козацького Батька є єдиним відтвореним старовинним простором і прикрасою нашого міста, однією з п`яти пам`яток культури національного значення м. Дніпра", - пише Музей .

29 серпня, 13.00 

Місце: Меморіальний будинок-музей академіка Дмитра Яворницького (м. Дніпро, площа Шевченка, 5).

Вхід вільний.

Нагадаємо, барельєф видатного дослідника козаччини викрали в ніч із 28 на 29 серпня 2017 року з будівлі Меморіального будинку-музею в м. Дніпрі. Сліди акту вандалізму помітили співробітники музею, коли вранці прийшли на роботу.

 

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.