Порошенко: Мазепа — це український Вашингтон

Президент України Петро Порошенко привітав мешканців Чернігівської області з 350-ю річницею заснування гетьманської резиденції в м. Батурині.

Виступаючи на урочистих заходах у Батурині з цієї нагоди, Порошенко нагадав про роль гетьмана Івана Мазепи в історії України. Тези його виступу наводить офіційний сайт Президента України.

Глава держави наголосив, що саме у Батурині Іван Мазепа творив державу Україну: "Це мала бути прекрасна європейська держава. Недаремно ж гетьман стільки зусиль доклав до будівництва храмів, розвитку культури, мистецтва та освіти".

 Фото: president.gov.ua

Оцюніюючи історичний масштаб постаті гетьмана Мазепи, президент зазначив, що він 22 роки міцною рукою він тримав булаву і поклав край сумнозвісній Руїні.

"Не забуваймо: ще коли Петро І лише рубав вікно до Європи, Україна часів Мазепи ходила туди через двері", — сказав Петро Порошенко.

Водночас, нагадав Порошенко, Російська імперія не шкодувала чорних фарб, аби сптворити образ Мазепи. Проте це тільки допомогло стати йому справжнім символом українського спротиву Росії. Мазепинська ідея, переконаний президент, сприяла відновленню державності України на початку ХХ століття.

Петро Порошенко також зауважив, що гетьман Мазепа був живою людиною зі своїми чеснотами й недоліками, прорахунками та гріхами

"Але наголошую, у вирішальний момент, коли треба було обирати між вірністю чужому монархові чи своїй Вітчизні, між особистим комфортом та ризиком заради майбутнього країни, його вибір, вибір Івана Мазепи був на користь України", — сказав Президент та додав, що навіть "вороги визнавали постать і велич духу Мазепи".

Глава держави порівняв постать гетьмана з Джорджем Вашингтоном, Сімоном Боліваром та Махатмою Ганді.  "Для імперій, яким корилися їхні народи, вони всі були ясно що "зрадниками", а для самих народів – борцями за свободу і незалежність, хоч і йшли до неї різними шляхами. Для народів вони є герої", — сказав Петро Порошенко.

Разом із тим, глава держави закликав усіх зробити висновки з історії зруйнування першої гетьманської столиці з наказу Петра першого в 1708 році: "Батурин – це застереження. Це урок, який ми усі маємо дуже добре вивчити. Бо чвари старшин надзвичайно дорого коштували усьому народу, а найстрашнішу ціну заплатила гетьманська столиця – Батурин".

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".