Книгу про репресованих міністрів Української революції виклали в Інтернет

Електронну версію книги "Горе переможеним. Репресовані міністри Української революції" виклав для завантаження Український інститут національної пам'яті. Одним з упорядників видання є редактор "Історичної правди" Віталій Скальський.

Книга розповідає історії двадцяти трьох міністрів Української Народної Республіки та Української Держави, яких за їхню державницьку діяльність двічі та тричі заарештовували й засуджували більшовики.

 

"Про переважну більшість міністрів було відомо, що їх репресували, однак до цього часу це не розглядалось як репресії проти тих, хто займав міністерські посади періоду Першої незалежності України. Однак аналіз справ показує, що власне один з ключових мотивів, репресій, — це те, що вони намагалися будувати незалежну Україну. Сьогодні дуже важливо, аби кожен із нас усвідомлював, чим може завершитися знехтування другим шансом незалежності для кожного з нас і, в першу чергу, для тих, хто взяв на себе відповідальність управління державними інституціями", — зазначає директор Архіву СБУ Андрій Когут.

Це видання створено Галузевим державним архівом Служби безпеки України за сприяння Інституту історії НАН України, Українського інституту національної пам’яті, Центру досліджень визвольного руху, Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України і Центрального державного архіву громадських об’єднань України на основі розсекречених архівних документів комуністичних репресивних органів.

Завантажити книгу в форматі pdf можна за посиланням.

Нагадаємо, на Чернігівщині відкрили меморіальну дошку на честь підполковника Армії УНР Григорія Радченка.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.