Спецпроект

АНОНС: Клуб історичного кіно покаже "Небувалий похід" Михаїла Кауфмана

12 квітня в Києві представлять коментовану версію повнометражної документальної стрічки Михаїла Кауфмана "Небувалий похід" (Українфільм, 1931; 70 хв., саундтрек Антона Байбакова)

Захід відбудеться у співпраці клубу історичного кіно Національного музею історії України у Другій світовій війні, Національного центру Олександра Довженка, Українського науково-дослідного та освітнього центру вивчення Голодомору (HREC in Ukraine), Інституту історії України НАНУ.

 

"Небувалий похід" - це:

■ авангардний шедевр одного з найкращих операторів в історії кіно;
■ епічна історія "механізації" міста і села у переддень Голодомору;
■ драматична доля митця на службі у сталінської пропаганди.

Після перегляду зустріч з коментаторкою стрічки, істориком Людмилою Гриневич.

12 квітня, п'ятниця, 15.00

Місце: Головна експозиція Національного музею історії України у Другій світовій війні (Київ, вул. Лаврська, 24).

Акредитація ЗМІ: + 38 097 144 89 38 (Людмила Рибченко), warmuseum.kiev@gmail.com

Вхід вільний.

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.