АНОНС: Презентація книжки «Повсякденний сталінізм. Київ і кияни після Великої війни»

Книгу сучасного канадського історика, випускника історичного факультету КНУ, присвячено історії Києва 1943–1953 років, від повернення радянської влади до смерті Сталіна.

Історичний факультет КНУ імені Тараса Шевченка та видавництво Laurus запрошують на презентацію нової книжки Сергія Єкельчика "Повсякденний сталінізм. Київ і кияни після Великої війни".

 

Автор розглядає щоденне політичне життя Києва та киян в останнє десятиліття сталінського режиму: урочисті мітинги й демонстрації, вибори й політінформації, купівлю облігацій і зобов’язання виконати план до свят.

На прикладі перших повоєнних років найкраще видно, як ритуалізовані форми політичного життя витворювали простір, у якому населення могло як демонструвати лояльність, так і висловлювати свої страхи та упередження.

Автор запроваджує поняття "громадянських емоцій" як механізму взаємодії між громадянами й державою під час політичних обрядів святкування й подяки, а також ненависті до ворогів.

Учасники:

Сергій Єкельчик, історик, викладає історію й славістику в Університеті Вікторії (Вікторія, Канада), професор, президент Канадської асоціації українознавства.

Іван Патриляк, доктор історичних наук, професор кафедри новітньої історії України, декан історичного факультету.

Андрій Руккас, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії Центральної та Східної Європи, заступник декана історичного факультету.

Тарас Пшеничний, кандидат історичних наук, заступник декана історичного факультету.

Модератор: Наталя Терес, кандидат історичних наук, доцент кафедри етнології та краєзнавства.

Час: 18 квітня, четвер, 18.00

Місце: Історичний факультет КНУ імені Тараса Шевченка, вул. Володимирська, 60

Замовити книжку до презентації можна за адресою laurus.info@yahoo.com, в темі вказати: "Замовлення. Єкельчик"

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.