Польща планує створити в Україні нові цвинтарі

Віцеголова польського Інституту національної пам’яті Кшиштоф Шваґжик заявив про сподівання Польщі отримати згоду від України на спорудження кладовищ, де можна буде поховати віднайдені останки поляків

Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на "Польське радіо".

27 вересня Україна надала Польщі формальну згоду на проведення пошуково-ексгумаційних робіт.  

 

Шваґжик, директор Бюро пошуків та ідентифікації Інституту національної пам'яті, заявив, що до відповідних установ в Україні подано документи, щоб отримати дозвіл на проведення пошукових робіт.

Як він додав, наразі польська сторона клопочеться про дозвіл на відкриття робіт у кільканадцяти місцях, де спочивають поляки, що полягли або були вбиті у період польсько-більшовицької війни, 1939 року та 1943-44 років на Волині. 

За словами Шваґжика, обсяг пошукових робіт – величезний, йдеться про "сотні, а можливо, тисячі місць", і цим завданням повинна займатися нова установа, яка повинна мати назву: "Інститут національної пам'яті у справах пошуків в Україні"

Він висловив надію, що Польща отримає від України також згоду на спорудження кладовищ, де можна буде гідно поховати віднайдені останки поляків.

Нагадаємо, у 2017 році польській стороні було тимчасово заборонено проведення нових пошукових робіт на українській території та встановлення пам'ятників та пам'ятних знаків без погодження із профільними українськими держустановами.Обов'язковою передумовою поновлення пошукових робіт польських науковців на території України стало відновлення українських місць пам'яті на території Польщі, що були пошкоджені вандалами.

У серпні 2019 року президенти України та Польщі Володимир Зеленський та Анджей Дуда домовилися про наступне:

- польська сторона отримує дозвіл на поновлення пошуково-ексгуманцізаційних робіт;

- польська сторона зобов'язується впорядкувати українські місця пам'яті на території Польщі;

- заплановано утворити фактично нову, двохсторонню групу істориків, що діятиме під патронатом президентів з метою спільного дослідження польсько-українського минулого;

- планується спорудити "на кордоні України та Польщі спільний меморіал примирення".

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.