Спецпроект

У Варшаві відбулася прем'єра фільму про Голодомор "Ціна правди"

У варшавському кінотеатрі Kinoteka у понеділок відбувся прем’єрний показ фільму “Ціна правди" про британського журналіста Гарета Джонса, який першим на Заході розповів про Голодомор в Україні.

Стрічка, яка демонструвалася відразу у чотирьох залах кінотеатру, привернула увагу сотень гостей зі світу культури та політики, повідомляє видання День із посиланням на Укрінформ.

 
фото укрінформ

"Фільм дуже сильний, він своєчасний і дуже потрібний. Він не лише про страшну трагедію, яку пережила Україна і українці, і яка залишилася в нашій пам'яті, але цей фільм також і про цінності та правду.

Фільм також дуже наближує нас до того, що маємо і з чим стикаємося навіть у нинішні часи", - наголосив під час урочистої прем'єри фільму посол України в Польщі Андрій Дещиця.

Він подякував знімальній групі, акторам та режисерці кінокартини Агнєшці Голланд за важливу місію розповсюдження правди про страшну трагедію в Україні першої половини XX століття, нагадати про неї і зробити усе можливе, аби подібного не сталося в майбутньому.

Дещиця також подякував усім полякам та Польщі за підтримку України сьогодні.

Український дипломат також поінформував, що колишній бранець Кремля Олег Сенцов, який пробув в російських в'язницях понад тисячу днів, вже на волі і приїжджає до Варшави. Він висловив сподівання, що Сенцов через деякий час зможе показувати свої фільми польським друзям у себе в Криму.

Дещиця також звернув увагу, що в український кінопрокат стрічка вийде під назвою "Ціна правди", підкресливши, що "ціна та правда є дуже важливими".

Один з польських продюсерів телекартини Станіслав Дзєдзіц зазначив, що "неможливе стало можливим". Він зауважив, що фільм вдався, попри те, що перед зйомками в Україні, Польщі і Шотландії режисерка Голланд неодноразового висловлювала сумнів, чи вдасться це зробити так як вона хоче.

Він подякував усім, хто підтримав зйомку кінокартини і творчому колективу за самовіддану роботу над фільмом.

Голланд зазначила, що фільм є дуже важливим для усіх. Вона висловила задоволення з приводу того, що фільм незабаром зможуть побачити усі бажаючі на широких екранах.

Як відомо, "Громадянин Джонс" виходить у прокат в Польщі 25 жовтня. В Україні "Ціну правди" можна буде побачити в кінотеатрах з 28 листопада.

Прем'єра ж відбулася в лютому на 69-му Берлінському міжнародному кінофестивалі. У вересні стрічка здобула головну нагороду – "Золотого лева" - на 44-му фестивалі польських художніх фільмів у Гдині.

У фільмі розповідається про валлійського репортера Гарета Джонса, який у 1933 році приїхав до СРСР і розслідував події Голодомору. Він першим у західній пресі розповів про голод в Україні.

Фільм знято в копродукції України, Польщі та Великої Британії, зйомки відбувалися в усіх трьох країнах.

Україна витратила на стрічку 26 млн грн, а загальний її бюджет становить 262,2 млн грн.

Головні ролі виконали Джеймс Нортон (серіал "Війна і мир"), Ванесса Кірбі ("Корона", "Місія нездійсненна: Фолаут"), Пітер Сарсгаард ("Чудова сімка"), Джозеф Моул ("Гра престолів") і Кеннет Кренем ("Малефісента"). Також у картині зіграли українські актори Яків Ткаченко й Олег Драч.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".