У Вінниці представили архівні документи часів Першого зимового походу. ФОТО

У Державному архіві Вінницької області відкрилася документальна виставка за архівними матеріалами, які розповідають про події столітньої давності, зокрема відображають хід Першого зимового походу на Вінниччині.

Про це повідомляє видання "День".

 

Експозиція складається з двох блоків – книжкового, який містить спогади військових командирів, енциклопедичні та довідкові виданнями, а також документального.

Він представляє оригінальні документи, зокрема звернення заступника командувача Дієвою Армією УНР Тютюнника до українського селянства, доповідь начальника Брацлавської повітової міліції, телефонограму коменданта Гайсинського повіту Рябоконя про призначення його на посаду.

Та особливо пізнавальними є метричні книги. Їх записи свідчать про загиблих козаків, які були поховані на місцевих кладовищах священниками.

 

"Виставка розповідає про Перший зимовий похід армії УНР, яка пройшла окупованою більшовиками та денікінцями територією. Він розпочався рівно 100 років, а завершився у травні 1920 року на території нашої області, у сучасних Ямпільському та Могилів-Подільському районах.

Саме на Вінниччині зустрілися дві українські армії і союзна армія Польщі. Тобто похід можна назвати успішним", – відзначає кандидат історичних наук, головний спеціаліст відділу інформації Державного архіву Вінницької області Костянтин Завальнюк.

 

Особливо цінними для відвідувачів виставки стануть архівні документи, які розповідають про учасників-земляків Першого зимового походу. Виставка буде цікавою не лише для істориків, але й студентів, журналістів, краєзнавців, адже на ній вперше тематично підібрані і презентовані документи, які проливають світло на маловідомі факти.

Одним з таких є те, що чимало учасників Першого зимового походу поховані саме на території Ямпільського і Могилів-Подільського районів. Як приклад Костянтин Завальнюк демонструє метричну книгу Преподобно-Параскевської церкви села Писарівки Ямпільського району за травень 1920 року.

У ній на кожному листі йдеться про поховання козаків – учасників Першого зимового походу Армії УНР. Переважна більшість з них була у віці 18–30 років.

 

"Ми вже говорили про те, що на території Ямпільщини завершився Перший зимовий похід, і у цій книзі є відомості про похованих людей за травень–червень 1920 року. Серед похованих зустрічаються козаки і старшини армії Першого зимового походу. Вони загинули у боях, – додає Костянтин Завалюнюк.

– Метричні книги містять їхні прізвища, імена, звання, місце народження і місце поховання з датами. Також вказуються обставини загибелі воїнів і де саме загинули. Такі відомості можуть бути цікаві і фахівцям, і родичам, які шукають інформацію про своїх прадідів, відновлюють чи наповнюють власні родоводи".

 


Довідка. Перший зимовий похід армії УНР тилами Червоної та Добровольчої армій під проводом Михайла Омеляновича-Павленка проходив з 6 грудня 1919 по 6 травня 1920 рр. Його маршрут пролягав територіями нинішніх Житомирської, Київської, Черкаської, Кіровоградської, Миколаївської, Одеської, Вінницької областей.

За весь рейд вояками УНР було пройдено 2500 км, проведено понад 50 успішних боїв. За оцінками воєнних істориків, Перший зимовий похід армії УНР є найгероїчнішою сторінкою воєнного мистецтва періоду Української революції (1917–1921 рр.), під час якого українська армія вперше вдало застосувала партизанські методи боротьби з ворогом.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.