Площу перед посольством РФ у Празі перейменують на честь Бориса Нємцова

Російське посольство у Празі наприкінці лютого отримає нову адресу – площу, на якій воно розташоване, назвуть іменем вбитого російського опозиціонера Бориса Нємцова.

Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на видання Aktualne.

Борис Нємцов
Борис Нємцов

Рішення про перейменування площі Під каштанами вже ухвалила топографічна комісія чеської столиці.

"Комісія з топографії заявляє, що не знайшла технічних, адміністративних або організаційних перешкод для перейменування", - заявили в комісії.

Комісія розглядала цю пропозицію в минулому, але цього разу вирішила її підтримати. Зіграло свою роль і те, що ніхто не повідомив про постійне проживання за цією адресою, так що будь-які ускладнення, які могли б виникнути із зобов'язанням місцевих жителів міняти місце проживання в посвідченнях особи, усунені.

Остаточно це рішення має бути ухвалене в кінці лютого, коли відповідний пункт буде запропонований мером Праги Зденеком Гржибом.

"Я вважаю, що ми маємо проголосувати з цього питання 24 лютого, тому що я хотів би бути присутнім на урочистій церемонії відкриття в річницю вбивства Бориса Нємцова, в ідеалі з дочкою Бориса Нємцова", - сказав Гржиб.

Церемонія перейменування площі має відбутися 27 лютого – в день п'ятої річниці вбивства Нємцова.

За словами мера, голосів на підтримку перейменування цілком вистачить.

Таким чином, керівництво міста задовольнило давні прохання авторів петиції на чолі з депутатом Петром Кутілеком (зелені), який закликав до перейменування площі. Під петицією поки зібрано понад 4,5 тисяч підписів.

ДОВІДКА. Нємцов убитий на Великому Москворецькому мосту, неподалік Кремля, чотирма пострілами у спину 27 лютого 2015 року. Похований на Троєкуровському кладовищі. У липні 2017 року за вбивство Нємцова за наймом у складі організованої групи були засуджені п'ятеро чеченців.

Борис Нємцов у 2004 році підтримав Помаранчеву революції в Україні, пізніше був призначений позаштатним радником президента України Віктора Ющенка. Закликав чинити ідеологічний тиск на Кремль.

У 2013 році він підтримав Євромайдан. Під час Майдану йому було заборонено в'їзд до України. У 2014 році Нємцов засудив анексію Криму Росією.

У вересні того ж року підписав заяву з вимогою "припинити військову авантюру: вивести з території України російські війська та припинити пропагандистську, матеріальну та військову підтримку прихильників самопроголошених ДНР та ЛНР".

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.