На Чернігівщині горіла церква періоду Гетьманщини. ФОТО

29 лютого, о 6.50 ранку до поліції Чернігівської області від рятувальників надійшло повідомлення про те, що загорівся храм у чоловічому монастирі в селі Домниця Менського району.

На місце події виїхала група реагування патрульної поліції Менського відділу поліції. За попередньою інформацію, пожежу спричинила несправність опалювальних приладів, повідомляє Чернігівський Формат.

 

"Велика трагедія сталася в цю ніч. На території Домницького монастиря, який збудував Мазепа згоріла церква "Святої Параскевії". В цій святині знаходилось дуже багато цінних та святих ікон.

Церква кам'яна. Невже це підпал, бо миттєво згоріла. Люди бійтеся Бога не паліть святинь це великий гріх", – прокоментував депутат обласної ради Василь Леоненко.

 

За повідомлення УПЦ МП Чернігівської і Новгород-Сіверської єпархії: "Милістю Божою ніхто не постраждав під час порятунку святинь з палаючого храму, але для відновлення пам'ятника архітектури XVIII ст. знадобляться сотні тисяч гривень.

Братія монастиря звертається до всіх небайдужих з проханням про молитовну і матеріальну допомогу у відновленні святині".

 


ДОВІДКА. Домницький монастир
заснований на початку 60-х років XVII століття пустельником отцем Климентієм. У 1693 році архієпископ Чернігівський Святитель Феодосій Углицький благословив будівництво нового монастиря з корпусом келій та собором Різдва Богородиці.

Роботи велися старанням гетьмана України Івана Мазепи. Пізніше, гетьман Іван Скоропадський будує нову каплицю для чудотворної ікони Богородиці Домницької, а потім і храм Преображення Господнього з братською трапезною. У 1714 році на кошти сотника Йосипа Сичевського побудована церква святої Параскеви.

 

У радянські часи нелегка доля спіткала Домницький монастир: на його території розташувалися комуна, сільськогосподарська артіль, лікувально-трудовий профілакторій, притулок для бездомних дітей. Останні роки на території обителі була виправна колонія.

У 1992 році парафіяльній громаді Домницького монастиря був переданий трапезний храм святої великомучениці Параскеви. У 2011 році – храм Різдва Пресвятої Богородиці, який був повністю відреставрований, у липні 2016 року у ньому відбулося перше богослужіння.

Комплекс споруд Домницького монастиря – пам'ятка архітектури національного значення (охронний номер 1866-Н/0). До нього належать: собор Різдва Богородиці, трапезна церква Параскеви П'ятниці, дзвіниця.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.