У Польщі відзначили річницю повстання у Варшавському гетто

Покладанням квітів до місць боїв, а також віртуальною акцією “Нарциси” у столиці Польщі відзначили 77-річчя повстання у Варшавському гетто.

Про це повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

 
Фото: twitter.com/MorawieckiM

"77 років тому, 19 квітня 1943 року, у Варшавському гетто вибухнуло повстання, яке стало відповіддю німцям, котрі розпочали його остаточну ліквідацію.

Це було повстання людей, які вирішили, що збережуть свою гідність до кінця, навіть ціною життя – зі зброєю в руках і з піднятою головою", - зазначив у Facebook президент Польщі Анджей Дуда.

Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький написав у Twitter, що повстання у гетто було "проявом величезної відваги, але водночас і криком розпачу євреїв, яких щодня вбивали німецькі злочинці".

Опівдні пам'ять загиблих у гетто вшанували звуками автомобільних сирен. У десяти місцях, де точилися бої, було покладено квіти.

У попередні роки в рамках акції "Нарциси" волонтери роздавали вирізані з жовтого паперу квіти, які можна було причепити до вбрання. Цьогоріч в умовах карантину у зв'язку з епідемією Covid-19 до акції можна було долучитися у соцмережах, поставивши спеціальну позначку на аватарці.


ДОВІДКА. Повстання у Варшавському гетто, яке розпочалося 19 квітня 1943 року, стало першим таким актом спротиву в окупованій нацистами Європі. Його було жорстоко придушено упродовж місяця, загинули понад 56 тис. мешканців гетто.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.